SOCIAL POLICY AND SOCIAL WORK IN THE FIELD OF PROTECTION AND SUPPORT OF MILITARY PERSONNEL UNDER ARMED CONFLICT CONDITIONS
DOI:
https://doi.org/10.32782/humanitas/2025.4.9Keywords:
social policy, social work, protection, support, military personnelAbstract
The protection and support of military personnel in the context of armed conflict is becoming increasingly relevant as a key area of state social policy. The provision of comprehensive social assistance within military units is a necessary condition for strengthening the country’s defense capabilities. This article analyzes the specifics of implementing social policy aimed at the protection and support of military personnel and defines the role of social work as an instrument for its practical realization. The necessity of eliminating discriminatory barriers, introducing gender-sensitive approaches, and ensuring equal service conditions for women and men is substantiated, which contributes to enhancing social justice within the Armed Forces of Ukraine and reinforcing democratic values in Ukrainian society. It is established that the ongoing armed conflict in Ukraine requires the integration of strategic (political) and practical (social) approaches to ensure an effective response to the needs and challenges faced by military personnel. It is emphasized that effective support for service members within military units is possible only through the implementation of interrelated and complementary directions of social work. These include socio-psychological, socio-pedagogical, socio-legal, medico-social, socio-household, preventive, organizational-coordinating, and informational-educational directions, which together form a holistic system of support addressing key aspects of military personnel’s life. The interconnection and balanced implementation of these directions enhance the overall efficiency of social work, enabling timely responses to the needs of service members, the creation of favorable conditions for service, and the maintenance of their resilience under martial law. Special attention is drawn to the importance of expanding the scope of social work to cover not only military personnel and their families but also all individuals involved in the sphere of military service.
References
Бриндіков Ю. Л. Реабілітація військовослужбовців учасників бойових дій в системі соціальних служб: теоретико-методичні основи: монографія Хмельницький, 2018. 388 с. URL: https://elar.khmnu.edu.ua/handle/123456789/13392
Зубовський Д. С. Особистісне зростання учасників АТО у посттравматичний період. Молодий вчений. 2018. № 8(1). С. 47–52.
Кокун О. М., Агаєв Н. А., Пішко І. О., Лозінська Н. С., Остапчук В. В. Психологічна робота з військовослужбовцями-учасниками АТО на етапі відновлення: метод. посіб. Київ : НДЦ ГП ЗСУ, 2017. 282 с.
Костишин Е., Цюприк А. До питання про актуальність військової соціальної роботи в Україні. Соціально-психологічні та гуманітарні виміри безпеки життєдіяльності: зб. тез доп. I наук.-практ. конф. з міжнар. участю (м. Львів, 20–21 жовт. 2022 р.). Львів, 2022. С. 219–224.
Лісовець О. В. Компетентність соціального працівника у сприянні міжвідомчій взаємодії щодо соціально-правового захисту особистості. Наукові записки. Серія: Психолого-педагогічні науки. 2016. № 1. С. 43–47.
Логвінова О., Рассказова О. Соціальна робота з військовослужбовцями та їхніми сім’ями в умовах тривалого конфлікту на сході України. Соціальна робота та соціальна освіта. 2021. № 2(7). С. 61–71.
Мазуренко Л. І. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців: нормативно-правове забезпечення. Актуальні проблеми політики. 2023. Вип. 71. С. 223–231.
Момот М. А. Психологічні чинники схильності до суїцидальної поведінки військовослужбовців Збройних Сил України. Наукові записки. Серія : Психологія. 2024. № 3. С. 55–60. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-3-8
Павленко В. С. Захист прав військовослужбовців та їх сімей: міжнародно-правовий аспект. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 7. С. 131–133.
Пасічник І. Д., Демидюк В. М. Особливості подолання професійного вигорання у середовищі військовослужбовців. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». 2023. №. 16. С. 4–12.
Петросян К. Є., Котова Л. В. Верховенство права як керівний принцип дії норм, що регулюють право на соціальний захист: сучасні погляди. Актуальні проблеми права: теорія і практика. 2022. № 2(44). С. 67–75.
Про охорону дитинства : Закон України від 26.04.2001 р. № 2402-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 (дата звернення: 28.07.2025).
Про реалізацію експериментального проекту із запровадження договірної форми надання соціальної послуги із соціального супроводу військовослужбовців та членів їх сімей у військових частинах (підрозділах) Збройних Сил: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2023 р. № 1050. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2023 (дата звернення: 25.07.2025).
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 квітня 2024 року «Щодо протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет»: Указ Президента України від 4 травня 2024 р. № 234/2024. Офіційне інтернет-представництво Президента України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/2342024-50717 (дата звернення: 24.07.2025).
Савицький В. І. Особливості військової соціальної роботи з різними категоріями клієнтів. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 2011. № 1(9). С. 131–137.
Сайко Н. О. Соціальна робота з військовими та ветеранами Російсько-Української війни. Витоки педагогічної майстерності. 2024. № 34. С. 218–222.
Сороківська-Обіход А. Ретроспективний аналіз нормативно-правового забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей в Україні. Збірник наукових праць Національної академії Національної гвардії України. 2024. Т. 2. № 44. С. 132–137.
Цісар Д., Швець М. Корупційні прояви у сфері соціального і правового захисту військовослужбовців як загроза національній безпеці. Правові новели. № 25. 2025. С. 15–21.
