СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ ДЛЯ МОНОБАТЬКІВСЬКИХ СІМЕЙ В КОНТЕКСТІ СІМЕЙНОЇ ПОЛІТИКИ

Анотація

В Україні, як і в інших європейських країнах, в останні десятиліття спостерігається плюралізація форм сім’ї та батьківства. Крім того, наслідком повномасштабної війни є загибель багатьох чоловіків і жінок, як тих, що брали участь у бойових діях, так і цивільних, через що багато дітей залишилися без одного з батьків, або ж навіть без обох. Отже, практика утримання та виховання дітей самотніми матерями/батьками поширюватиметься в нашій країні й надалі. Для таких сімей важливою є підримка й допомога з боку суспільства, зокрема, через надання якісних соціальних послуг. Мета статті – теоретично обгрунтувати можливості використання підходу, орієнтованого на сильні сторони клієнта, для надання соціальних послуг монобатьківським сім’ям. З методів наукового дослідження використано методи порівняльного аналізу та узагальнення. Авторки зверталися до інформації з відкритих джерел, експертних оцінок, даних Державної служби статистики України. В результаті проведеного аналізу було з’ясовано, що, станом на зараз, в практиці надання соціальних послуг монобатьківським сім’ям все ще домінує патерналістська модель, що робить акцент на виплатах і пільгах. Натомість більш перспективною авторки вважають модель «участі», в межах якої клієнт співпрацює із фахівцем через спільне формування цілей і завдань, визначення ресурсів і шляхів досягнення поставлених цілей. Така модель ґрунтується на підході, зорієнтованому на сильні сторони клієнта, що останнім часом набуває поширення в роботі вітчизняних соціальних служб. Робота щодо організації системи соціальних послуг для монобатьківських сімей в Україні видається важливою та актуальною в контексті сучасної соціальної практики, особливо в умовах війни. Необхідно постійно оновлювати програми та послуги, підлаштовувати їх під нові реалії та потреби сімей і громад.