СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ, ВИКЛИКИ ТА РИЗИКИ ДЛЯ МОЛОДІ З ІНВАЛІДНІСТЮ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

У статті досліджено соціальні наслідки, виклики та ризики, з якими стикається молодь з інвалідністю в умовах воєнного стану в Україні. Наголошується на динамічному зростанні кількості осіб з інвалідністю внаслідок військових дій, серед яких помітну частку становить саме молодь. Автор акцентує увагу на відсутності чіткої статистики щодо кількості молодих осіб з інвалідністю, що ускладнює формування цілісного бачення масштабів проблеми та ефективного державного реагування. У тексті розглянуто суперечність між задекларованими в законодавстві правами молоді з інвалідністю та реальним станом справ, зокрема у сфері доступу до освіти, працевлаштування, соціальної підтримки та участі в суспільному житті. Визначено сутність соціальних наслідків, викликів та ризиків та різницю між ними. Встановлено, що існує цілий спектр соціальних наслідків – від маргіналізації до економічної залежності та психоемоційної ізоляції. Серед основних викликів виокремлено низьку поінформованість молоді про власні права, обмежену політичну активність, складнощі з мобільністю, низький рівень соціалізації та громадянських компетентностей. Підкреслено, що сучасна система соціальної роботи недостатньо адаптована до потреб молоді з інвалідністю, особливо у фазі переходу до дорослого життя. Також акцентовано увагу на наслідках російської збройної агресії, що суттєво ускладнила доступ до медичних і реабілітаційних послуг, спричинивши нову хвилю інвалідизації серед молодих людей. У дослідженні соціальних наслідків, викликів та ризиків для молоді з інвалідністю в умовах воєнного стану застосовуані загальнонаукові методи, зокрема аналіз, синтез та порівняння. Індуктивний та дедуктивний методи дозволили встановити закономірності та прогнозувати можливі наслідки. Моделювання дозволяє відтворити соціальні процеси та оцінити ефективність підтримки цієї групи молоді. Автор аналізує потенційні ризики подальшого поглиблення соціальної ізоляції, втрати довіри до інституцій та зростання навантаження на систему соціального захисту, що потребує комплексної міжгалузевої взаємодії та переосмислення підходів до підтримки цієї цільової групи.