ЕТИКА ТА СТАНДАРТИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В ПРОЄКТАХ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Анотація

У статті зроблено акцент на тому, що імплементація етики, стандартів, професійних засад соціальної роботи, базованих на досвіді міжнародних організацій, актуалізує широкий спектр для, першою чергою, якісного вдосконалення полісистеми соціальної роботи в Україні. Автор акцентує увагу на тому, що такий процес не можна сприймати буквальним перенесення такого досвіду в українську практику (використанням готових моделей, скриптів та іншого), оскільки, окрім культурної, соціальної та інших самобутності у нашій країни триває гібридна російська-українська війна. Остання є стрижневим актором впливу на окреслену полісистему: відповідно, мовиться про комплексну, якісну і дбайливу адаптацію міжнародного досвіду до локального соціо-культурного, нормативного й професійного контексту. Підкреслено, що міжнародний досвід побутування етичних моделей, орієнтованих на права людини (клієнтоорієнтованість, автономію тощо) істотно розширюють узвичаєні для нашої практики і теорії соціальної роботи. Остання буває базована на нормативно-бюрократичному підході (структурованість результату, кількісні показники), наслідком чого стає потенційне нівелювання певних етичних норм такої діяльності. Натомість базовими для полісистеми соціальної роботи в Україні є узвичаєна низка культурних, інституційних та ресурсних обмежень, які виступають визначальними щодо такої діяльності. Відповідно – вони впливають і на рівень дотримання етичних принципів у практиці відповідної роботи в нашій країні. Закономірно, що такі обмеження потребують комплексного, чутливого та продуманого підходу і не можуть бути вирішені тут і зараз. Підкреслено, що супервізія та її види (міжвізія, етична та інші рефлексії) складають основу інноваційного підходу до сучасної соціальної роботи в нашій країни. Їх актуалізація не тільки зміцнить, увиразнить та дозволить використати вітчизняний позитивний досвід такої діяльності, а й стане базою для чутливої імплементації її (соціальної роботи) міжнародних стандартів, що, своєю чергою, не лише покращить якість послуг населенню, а й виформує нову етичну культуру галузі. Невід’ємним складником окресленого процесу є усунення конфлікту між адміністративними вимогами та етикою професії, що засвідчує потребу у глибоких структурних змінах системи організації соціальної роботи в України. Цей процес має супроводжувати паралельна інституціоналізація етичних стандартів: зокрема, через виформування згаданого етичного кодексу (та суміжних документів) хоча б на локальному (організація, департамент тощо) рівні, оновлення освітніх програм підготовки молодих спеціалістів та інтеграція етичних критеріїв у систему оцінки якості послуг.