КОГНІТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ОНІМНОГО ПРОСТОРУ ЦИКЛУ РОМАНІВ ДЖОРДЖА МАРТІНА “ПІСНЯ ЛЬОДУ Й ПОЛУМ’Я”

Анотація

У статті визначено основні характеристики онімних концептів та фреймів у контексті сучасних когнітивних досліджень. Виокремлено особливості та функції онімного простору, його елементів у літературі. Ідентифіковано принципи створення та розвитку онімного простору у творах жанру фентезі. Проведено дослідження системи номінації на матеріалі циклу романів Джорджа Мартіна “Пісня льоду й полум’я”. Визначено та прокласифіковано власні назви у циклі романів на основі принципів індуктивного методу – здійснено системний поділ онімів за мотивом номінації, за походженням, за денотатом; та дедуктивного методу – виокремлено онімні фрейми (антропонімний, топонімний, зоонімний, хрематонімний, хрононімний, лінгвонімний, фітонімний) та їх субфрейми на основі досліджуваного циклу романів. Проведено цілісний аналіз системи антропонімічного фрейму в “Пісні льоду й полум’я”, визначено мотив номінації, досліджено алюзивну, характеризуючу, оцінно-експресивну функції онімів на позначення персонажів твору та їх роль у розвитку сюжету твору. Розкрито особливості ідейного змісту топонімів у циклі романів, існування яких є одним із ключових факторів створення автором цілісної картини фантастичного світу. Проведено поділ топонімічного фрейму на субфрейми: хороніми (назви територій), таламоніми (назви приміщень), пілайоніми (назви воріт), кіпоніми (назви садів), фруріоніми (назви фортець та замків), годоніми (назви вулиць), гідроніми (назви водойм), ойконіми (назви населених пунктів, будівель), визначено історичні прототипи певних топонімічних елементів онімного простору “Пісні льоду й полум’я”. Досліджено зооніми в циклі романів, що поділяються на ліконіми та драконіми. Визначено та проаналізовано зв'язок зоонімів та власників цих тварин (наприклад, лютововків та дітей роду Старків). Охарактеризовано подібності долей тварин-підопічних та їхніх господарів. Ідентифіковано також інші онімні фрейми, що є складовими елементами системи номінацій у циклі романів Джорджа Мартіна, а саме: хрононіми (назви відрізків часу) та хрематоніми (назви предметів матеріальної та духовної культури), фітоніми (назви розлин), лінгвоніми (назви мов та діалектів). Сукупність онімів-концептів утворює онімний простір твору, що поєднує власні назви всіх класів, уживаних для номінації реальних і гіпотетичних об’єктів.