СУТНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕДІАЦІЇ В КОМУНІКАТИВНІЙ СИТУАЦІЇ “ПРИМИРЕННЯ”
Ключові слова:
медіація, медіатор, конфлікт, комунікативна ситуація “примирення”Анотація
Зважаючи на високу конфліктогенність, притаманну розвитку людства у ХХІ столітті, важливість та потреба дослідження особливостей процесу зміни інтерперсональної взаємодії з конфліктно зорієнтованої на гармонійну сприймається як один із найважливіших чинників комфортного існування в соціумі. Відтак статтю присвячено вивченню медіації як інструмента конструктивного врегулювання конфліктів у комунікативній ситуації “примирення”. Установлено, що в процесі гармонізації міжособистісної інтеракції медіація представлена як неофіційний інститут, який не має юридичних ознак і повноважень. Визначено, що медіатор є факультативним учасником аналізованої комунікативної ситуації, діяльність якого сприяє відновленню взаєморозуміння між сторонами конфлікту. Сфокусовано увагу на чинниках, які впливають на ефективність процесу медіації, та відмінностях між офіційною й неофіційною медіацією. Визначено та схарактеризовано форми досліджуваного лінгвістичного явища в комунікативній ситуації “примирення”: спонтанна медіація, ініційована медіатором; спланована медіація, ініційована медіатором; спланована медіація, ініційована винуватцем конфлікту. Виявлено, що в ролі медіаторів процесу гармонізації стосунків виступають особи, чий авторитет беззаперечно визнається безпосередніми учасниками конфлікту. З’ясовано, що мета діяльності медіатора полягає в сприянні оптимізації взаємодії кривдника та постраждалого внаслідок конфлікту, створення атмосфери довіри, за якої сторони розглянули б можливість зміни своєї позиції в конфлікті та відновлення злагоди. Виокремлено основні ознаки комунікативної поведінки медіатора: емпатія, суб’єктивність, дидактична спрямованість значної частини висловлень медіатора з огляду на їхнє морально-етичне підґрунтя, а також позиціонування рішення про гармонізацію стосунків між конфліктантами як єдино правильного виходу з ситуації. Теоретичні положення проілюстровані прикладами з творів художньої англомовної літератури XX– XXI століття, що репрезентують комунікативну ситуацію “примирення” в усній неофіційній комунікації.
Посилання
Allakhverdova, Olga. 2007. “Mediatsiia kak sotsialno-psikhologicheskiy fenomen”. Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta 2-1:151–159.
Andrews, Cleo Virginia. 2009. Flowers in the Attic. Petals on the Wind. New York : Simon and Schuster.
Antsupov, Anatoliy and Shipilov, Anatolii. 2000. Konfliktologiia. Moskwa: Nauka.
Bessemer, Christoph. 2005. Mediatsiia. Posrednichestvo v konfliktah. Translated by N. Malova. Kaluga: Duhovnoie poznaniie.
Busel, Viacheslav, ed. 2005. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy. Kyiv, Irpin : Perun.
Dean, Leslie T. 2006. Forgiven Much. Longwood : Xulon Press.
Karnozova, Liudmila. 2014. Vvedeniie v vosstanovitelnoie pravosudiye (mediatsiya v otvet na prestupleniye). Moskwa : Prospekt.
Koziarevych, Liana. 2006. “Verbalni i neverbalni zasoby empatyzatsii dialohichnoho dyskursu (na materiali anhlomovnoi prozy XX stolittia)”. PhD diss., Kyiv.
Kulikova, Liudmila. 2019. “Diskurs mezhkulturnoi mediatsii: kontseptualnaia model issledovaniia”. Vestnik Sankt-Peterburgskogo gosudarstvennogo universiteta. Yazyk i literatura 16(2): 245–258.
Kulikova, Liudmila and Olga Prokhorova. 2016. “Issledovatelskiye podkhody k diskursu mediatsii v fokuse mezhdistsiplinarnosti”. Filologicheskiie nauki. Voprosy teorii i praktiki 2(56): 100–104.
Markov, Sergei. 2010. “Mediatsiia – alternativnyi metod razresheniia konfliktov (sporov)”. Vestnik Khabarovskoi gosudarstvennoi akademii ekonomiki i prava 3: 42–59.
Montgomery, Lucy Maud. 2014. Anne of Green Gables. Massachusetts: Courier Corporation.
Todd, Anna. 2014. After We Collided. New York: Simon and Schuster.
Wallace, Daniel. 2013. The Kings and Queens of Roam. New York: Simon and Schuster.
White, Kimberley. 2008. All the Way. New York: Kensington.
White, Noah. 2017. The Dreamscape. New York: Pronoun.
Willis, Nathaniel. 1972. The Youth’s Companion. Boston: Perry Mason Company.