ГРАФІЧНІ ЗНАКИ У ВІРТУАЛЬНОМУ ДИСКУРСІ
Ключові слова:
дискурс, віртуальний дискурс, графічні знаки, віртуальна комунікація, комп'ютер, віртуальність, смайл, хештегАнотація
У статті окреслено розуміння віртуального дискурсу, його диференційні ознаки стосовно дискурсу реального. Віртуальний дискурс визначається як спілкування через інтернет за допомогою технічних засобів: комп’ютера, смартфона, планшета та ін. Основна увага зосереджена на графічних знаках як обов’язкового складника віртуального дискурсу. Простежено історію виникнення графічних знаків, які найчастіше використовуються у віртуальній комунікації: смайлів, лігатури "at", хештегу. Наведено трактування графічних знаків у лексикографічних джерелах, систематизовано семантичне значення смайлів. Зазначено неоднаковий переклад смайлів різними мовами. Відзначено функціональну цілеспрямованість уживання смайлів, лігатури, хештегу та інших графічних символів, серед яких частотними є різні пунктуаційні знаки. Пунктуаційні знаки (інтерпунктеми), до яких належать кома, крапка, крапка з комою, двокрапка, тире, три крапки як знак пропуску, окличний та запитальний знаки, лапки, дужки тощо, набувають у віртуальному дискурсі символьного значення та у своїх комбінаціях заміщуються лексичні одиниці з відповідним семантичним та/або прагматичним значенням. Використання різних графічних знаків у віртуальному дискурсі потребує від користувачів набуття спеціальної (віртуальної) компетенції. Вони будуть інформативними для програмістів, хакерів, системних адміністраторів і тощо, але не будуть інформативними для чайників, ламерів, у т. ч. і для інших типажів віртуального дискурсу. У статті на фактичному матеріалі (фрагментах віртуального спілкування із твору Б. Вуд "Die Prophetin") інтерпретується вживання графічних знаків. Після висновків намічено перспективи подальших наукових пошуків.
Посилання
Arutiunova, N. D. 1998. Bolshoi entsyklopedycheskyi slovar. Moskva.
Demiankov, V. Z. 1982. “Anhlo-russkye terminy po prykladnoi linhvistyke y avtomatycheskoi pererabotke teksta”. Metody analyza teksta 39:7.
Dyskurs yak kohnityvno-komunikatyvnyi fenomen. Kh.: Konstanta, 2005.
Karasyk, V. Y. 2000. “O typakh dyskursa”. Yazykovaia lichnost: institutsionalnyi i personalnyi diskurs 7: 5–20.
Kheshtek.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B5%D1%88%D1%82%D0%B5%D0%B3
Lutovynova, O. V. 2009. “Virtualnyi diskurs kak odno iz napravleniy v issledovanii kiberprostranstva”. Vestnyk Moskovskoho hosudarstvennoho oblastnoho universiteta. Seryia: Linhistyka 1:26–32.
Selivanova, O. O. 2006. Suchasna linhvistyka: terminolohichna entsyklopediia. Poltava: Dovkillia.
Smailhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BB
Ulianchenko, O. V. Linhvokomunikatyvni osoblyvosti kompiuternoho dyskursu. https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/26558/1/Ulyanenko_dyskurs.pdf
Vitrualnisthttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C.
@ https://uk.wikipedia.org/wiki/@
Wood Barbara. 1995. “Die Prophetin”. Verlag: Wolfgang Krüger Verlag Erscheinungsjahr.