МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ОБ’ЄКТНООРІЄНТОВАНОГО ПРОГРАМУВАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті розкрито методичні аспекти формування професійних компетентностей майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій на основі об’єктноорієнтованого програмування. Акцентовано на тому, що ООП повністю відповідає звичному мисленню людини. На відміну від процедурно орієнтованого програмування ООП полегшує розробку та використання програм у випадку зростання коду зі збільшенням розміру проєкту, забезпечує приховування даних, дає змогу значно ефективніше імітувати події реального світу. Проаналізовано сучасний стан розробленості проблеми навчання об’єктноорієнтованого програмування у вищій школі. Встановлено, що у процесі вивчення ООП у здобувачів вищої освіти виникають труднощі, що пов’язані зі складністю об’єктноорієнтованої парадигми, їх здатності до розв’язання прикладних задач із застосуванням класів різних об’єктів та їх взаємодії. Запропоновано методику навчання ООП у закладах вищої освіти, в основу якої покладено розуміння здобувачами освіти фундаментальних понять і положень ООП, зв’язків між класами та об’єктами, формування у них об’єктноорієнтованого стилю програмування. Вивчення ООП розпочинають з розгляду сутності понять класу та об’єкту, розкриття відмінностей між ними. Зауважують, що клас може містити поля, методи, конструктори, блоки, вкладений клас та інтерфейс. Під час розгляду понять поля та методу підкреслюють, що метод використовують для повторного використання коду та його оптимізації. Розглядаючи види методів, особливу увагу приділяють користувацьким методам, їх опису та використанню. Підкреслюють, що статичний метод можна викликати без створення об’єкта, а абстрактний метод не має реалізації. Розглядаючи поняття конструктора, наголошують, що його призначення полягає в ініціалізації об’єкта. Після цього розкривають відмінності між конструктором та методом. Під час вивчення принципів ООП, наголошують на тому, що інкапсуляція дає змогу приховати дані та керувати доступом до них. Успадкування передбачає створення нових класів, які побудовані на наявних класах. Завдяки поліморфізму можна виконувати одну і ту ж дію різними способами. Абстракція дає змогу приховати деталі реалізації та показати суттєві властивості досліджуваного об’єкта чи явища. Наголошено, що ефективність навчання ООП значною мірою залежить від активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, їх уміння самостійно створювати проєкти із застосуванням об’єктноорієнтованого підходу.