РОЗВИТОК КОГНІТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ПІД ВПЛИВОМ РІЗНИХ ЖАНРІВ МУЗИКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pet-2025-1-11Ключові слова:
когнітивні функції мозку, жанри музики, здобувачі освіти, концентрація уваги, обсяг уваги, переключення увагиАнотація
Основними когнітивними функціями мозку є сприйняття, пам’ять, мислення та увага. На первинному етапі сприйняття переважає І сигнальна система, тобто відчуття звукових, світлових, хімічних та інших подразників нашими аналізаторами на основі безумовного орієнтувального рефлексу. З точки зору фізіології нервової діяльності увага є процесом свідомого зосередження на актуальній інформації, ініціація механізмів запам’ятовування і руху, утворення нових зв’язків між збудженими нейронами. З погляду психології увага є фактором, який здійснює вибірковість сприйняття. Фізіологічною основою зосередження є активація визначених центрів кори головного мозку. Вибірковість є визначальною закономірністю уваги.Тому метою дослідження є вивчення музичних вподобань підлітків і визначення впливу різних жанрів музики на розвиток властивостей уваги старшокласників.У житті сучасних підлітків і молоді важливим засобом комунікації та впливу на емоційний стан особистості є музична культура. Сучасні дослідження свідчать, що вдало підібрана композиція здатна як активізувати, так і гальмувати засвоєння інформації.У даній статті представлено детальні результати досліджень, які стосуються впливу різних жанрів музики розвиток когнітивних функцій мозку. У результаті дослідження експериментально доведено позитивний вплив різних жанрів музики, а саме: популярної (поп), року, електронної, класичної на динаміку параметрів уваги здобувачів освіти. Здійснений аналіз впливу музики, як чинника, дозволяє стверджувати, що вона, в цілому підвищує ефективність когнітивних функцій мозку старшокласників, зокрема такі властивості уваги, як концентрація, обсяг, переключення. Врахування адміністрацією освітніх закладів музичних вподобань, відображених у вигляді авторського музичного плейлиста «Слухай і Вчись» та досліджених закономірностей сприятиме організації комфортних умов навчання та відпочинку, а також розробці інноваційних методик підвищення ефективності сприйняття навчального матеріалу.
Посилання
Бондаренко М. П., Кравченко В. І., Бондаренко О. В., Макарчук М. Ю. ЕЕГ – кореляти аналізу інформації при проходженні емоційного Струп тесту на фоні пред’явлення зображень IAPS. Вісник Черкаського університету. Серія : Біологічні науки. 2016. № 1. С. 7–18.
Єльчанінова Т. М. Розвиток уваги першокласників у період адаптації до навчання : автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.07. Харківський нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. Х., 2011. 20 с.
Котова О. В., Суханова Г. П. Взаємодія музики і здоров’я як чинник фізичного розвитку дітей. Актуальні проблеми фізичного виховання студентів в умовах кредитно-модульної системи навчання : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 10-11 квітня 2014 року). Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2014. С. 252–257.
Кравченко В. І., Чернінський А. О., Макарчук М. Ю. Методичні рекомендації до практичних занять з психофізіології для студентів біологічних факультетів спеціальності «фізіологія людини і тварин». К. : ООО «Геопринт», 2010. 74 с.
Москальова А. С., Москальов М. В. Методи психодіагностики в навчально-виховному процесі : навч. посібник. Київ, 2014. 360 с.
Савченко Т. Л. Сучасні напрямки дослідження уваги – психофізіологічні аспекти, теорії функціонування і розвиток властивостей. Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2019. Вип. 19. С. 19–208.
Вікова та педагогічна психологія : навч. посіб. / Скрипченко О. В., Долинська Л. В., Огороднійчук З. В., Лисянська Т. та ін. Київ : Просвіта, 2001. 416 с.
Шевчик Р. В. Дослідження та корекція уваги у підлітків. Психологія: реальність і перспективи. 2015. Вип. 4. С. 288–292.
Bonneville-Roussy A., Rentfrow P. J., Xu M. K., & Potter J. Music through the ages: Trends in musical engagement and preferences from adolescence through middle adulthood. Journal of Personality and Social Psychology. 2013. 105(4). 703–717. https://doi.org/10.1037/a0033770
Chamorro-Premuzic T., Fagan, P., & Furnham A. Personality and uses of music as predictors of preferences for music consensually classified as happy, sad, complex, and social. Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts. 2010. 4(4). 205–213. https://doi.org/10.1037/a0019210
De Bettencourt M. T., Cohen J. D., Lee R. F., Norman K. A. Closed-loop training of attention with real-time brain imaging. URL: http://www.nature.com/neuro/journal/v18/n3/full/nn.3940.html
Gaspar J. M., McDonald J. J. Suppression of Salient Objects Prevents Distraction in Visual Search. The Journal of Neuroscience. 2014 (16). URL: http://www.jneurosci.org/content/34/16/5658
Hameroff S., Penrose R. Reply to criticism of the «Orch OR qubit» – «Orchestrated objective reduction» is scientifically justified» Physics of Life Reviews. 2014. (11). P. 104–112. URL: http://www.quantumconsciousness.org/ sites/default/files/
Kabat-Zinn J. Mindfulness Meditation: 8 Quick Exercises That Fit into Your Day. URL: http://www.spring.org. uk/2014/04/mindful-ness-meditation-8-quick-exercises-that-easily-fit-into-your-day.php
Marcelo Bigliassi, Costas I. Karageorghis, Daniel T. Bishop, Alexander V. Nowicky, Michael J. Wright. Cerebral effects of music during isometric exercise: An fMRI study. International Journal of Psychophysiology. 2018. V. 133. P. 131–139. URL: https://www.researchgate.net/publication/
Stroop J. R. Studies of interference in serial verbal reactions. Journal of experimental psychology. 1935. № 18. P. 643–662.
Thomas Schäfer, Claudia Mehlhorn. Can personality traits predict musical style preferences? A meta-analysis. Psychology. Personality and Individual Differences. 2017. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0191886917303215
