РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ ЗАДАЧ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНОГО ЗМІСТУ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРОФЕСІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psych.studies/2023.2.2Ключові слова:
професійна підготовка (становлення), задача, моделювання, експериментально-діагностична діяльність.Анотація
На основі аналізу деяких наукових підходів у дослідженні процесу фахової підготовки у сучасному виші автором статті аналізуються деякі проблематичні аспекти цього процесу, а також пропонується своє концептуальне бачення щодо його покращення. Подальші шляхи професійного росту фахівців у галузі психолого-педагогічних спеціальностей слід шукати у сфері поглиблення їх практичної підготовки, роблячи акцент на формуванні у них відповідних умінь і навичок, а також спрямуванні зусиль на оволодіння різноманітними інтерактивними, діагностико-прогностичними та інтерпретативно-корекційними програмами, техніками, процедурами. При цьому будь-який навчальний зміст (і професійний зокрема) стає предметом засвоєння лише тоді, коли він приймає для суб’єкта учіння вид певної задачі, котра надалі спрямовує і стимулює його діяльність. До того ж розв’язання задач у навчанні виступає одночасно метою і засобом, а тому цей процес варто і необхідно розглядати як один з основних методів, що забезпечує його успішність. Вся цінність задачного підходу полягає в тому, що суб’єкт учіння, оперуючи знаннями, засвоює їх. У виборі експериментально-діагностичної діяльності як важливого засобу стимуляції професійного розвитку ми керувались методологічним положенням, згідно з яким основною метою психології експериментування є розкриття і засвоєння схем функціонування мислення. Адже, засвоюючи знання, індивід сам по собі нічого в них не змінює. Натомість предметом змін стає сам суб’єкт навчальної (чи навчально-професійної) діяльності. Тому для нормального процесу особистісного і професійного становлення індивіда важливо, щоб у нього була сформована саме така суб’єктність або, по-іншому, така готовність до навчальної діяльності, в основі якої лежатиме рефлексія власної самозміни.
Посилання
Балл Г.О., Войтко В.І. Узагальнена інтерпретація поняття моделі. Філософська думка. 1976. № 1. С. 58–64.
Белей М.Д. Задача як інструмент реалізації виховних функцій в умовах дитячих оздоровчих закладів. Збірник наукових праць: психологія. Івано-Франківськ : Вид-во ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 2018. Вип. 22. С. 83–90.
Белей М.Д., Тодорів Л.Д. Основи діагностичної психології. Івано-Франківськ : Тіповіт, 2008. 296 с.
Максименко С.Д. Актуальні проблеми генетичної психології. Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Т. VIII. Психологічна теорія і технологія навчання. 2019. Вип. 10. С. 8–20.
Машбиць Ю.І. Психологічні механізми і технологія навчання. Київ : Інтерсервіс, 2019. 208 с.
Надвинична Т. Теоретико-методологічне обґрунтування задачного підходу у психології. ТНЕУ: Психологія і суспільство. 2008. № 1. С. 63–87.
Смульсон М.Л. Задачний підхід до конструювання особистісного досвіду. Актуальні проблеми психології. 2020. Т. 2. Вип. 12. С. 41–57. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ appsuh_2020_2_12_5.