ХАРАКТЕР ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕРЦЕПЦІЇ НА ТРИВОЖНІСТЬ ТА ПСИХІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psych.studies/2023.2.15Ключові слова:
соціальна перцепція, особистість, тривожність, вплив, сприйняття.Анотація
Ця стаття присвячена вивченню впливу соціальної перцепції на особистісну тривожність, яка є актуальною проблемою в галузі психології. Соціальна перцепція визначається як процес сприйняття, інтерпретації та реагування на соціальну інформацію, зокрема на поведінку, наміри та характеристики інших людей. Особистісна тривожність, зі свого боку, відображає стійкість до тривожних станів та нахил до реагування з тривогою на різні подразники. Метою цієї статті є систематичний огляд наукових досліджень і упорядкування існуючих знань щодо впливу соціальної перцепції на особистісну тривожність. Шляхом аналізу літератури та емпіричних досліджень стаття досліджує різні аспекти соціальної перцепції, які можуть впливати на рівень тривожності у людей. Вона вказує на зростання рівня тривожності в суспільстві та на необхідність розуміння психологічних механізмів, що стоять за взаємозв’язком між соціальною перцепцією та тривожністю. У статті розглядаються можливі механізми, через які соціальна перцепція впливає на тривожність. Досліджується роль стереотипів, негативних переконань, соціальних порівнянь та інших факторів у формуванні тривожних реакцій на соціальну інформацію. Також розглядаються можливі індивідуальні та контекстуальні модеруючі чинники, які можуть підсилювати або послаблювати зв’язок між соціальною перцепцією та тривожністю. Ця стаття додає практичну цінність, розглядаючи можливі практичні застосування отриманих результатів. Вона наголошує на важливості подальших досліджень у галузі впливу соціальної перцепції на особистісну тривожність та на розвиток ефективних психологічних інтервенцій для зниження тривожності та покращення психічного благополуччя. Подальші дослідження можуть допомогти виявити нові стратегії інтервенцій для кращого управління тривожністю та підвищення якості життя.
Посилання
Бородай О.В., Забора М.В. Самооцінка та перцепція партнера як детермінанти тривожності у студентів. Український вісник психоневрології. 25(2). 2017. С. 89–96.
Магдисюк Л.І., Федоренко Р.П. Психологія життєвих криз : навч. посіб. Луцьк : Вежа- Друк, 2023. 292 с.
Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія. Київ : Академвидав, 2003. 446 с.
Шевченко І.В., Котенко Н.П. Соціальна перцепція та тривожність у студентів. Психологія і суспільство. 2(63). 2015. С. 73–80.
Шкурупій І.І. Особливості використання соціальних медіа та їх вплив на самооцінку та тривожність студентів. Психологія та суспільство. 3(72). 2017. С. 116–122.
Cohen C. E. (1981). Person categories and social perception: Testing some boundaries of the processing effects of prior knowledge. J. Pers. Soc. Psychol. 40:441–52.
Collins N. L., & Feeney, B. C. (2004). Working models of attachment shape perceptions of social support: Evidence from experimental and observational studies. Journal of Personality and Social Psychology, 87(3), 363–383.
Hofmann S. G., Sawyer, A. T., Fang, A., & Asnaani, A. (2012). Emotion dysregulation model of mood and anxiety disorders. Depression and Anxiety, 29(5), 409–416.
Levy J. H. (1960). Context effects in social perception. The Journal of Abnormal and Social psychology. Vol. 61. №2. September. Р. 295–297.
Rapee R. M. (1997). Potential role of childrearing practices in the development of anxiety and depression. Clinical Psychology Review, 17(1), 47–67.
Rapee R. M. (2012). The influence of comorbidity on treatment outcome for social anxiety disorder. Depression and Anxiety, 29(9), 789–796.
Rapee R. M., & Heimberg, R. G. (1997). A cognitive-behavioral model of anxiety in social phobia. Behaviour Research and Therapy, 35(8), 741–756.
Stopa L., & Clark D. (2000). Social phobia and interpretation of social events. Behaviour Research and Therapy, 38(3), 273–283.
Vogel E., Rose J., Okdie B., Eckles K., & Franz B. (2015). Who compares and despairs? The effect of social comparison orientation on social media use and its outcomes. Personality and Individual Differences, 86, 249–256.
