СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПОРТРЕТ ПОЛЯКІВ ТА УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ ВІЙНИ (ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ)

Автор(и)

  • Віктор Васильович Кириченко

DOI:

https://doi.org/10.32782/psych.studies/2023.3.7

Ключові слова:

міжетнічне сприйняття, особистісні риси, етнос, нація, стереотипи

Анотація

У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми міжетнічного сприйняття. Описано психологічні механізми атрибуції рис особистості як елементу системи етнічних стереотипів, які використовуються під час міжетнічної взаємодії. Висвітлені результати аналітичних досліджень українських та польських науковців із проблем дослідження психологічного образу «поляка» та «українця» в системі світоглядних уявлень представників цих двох етносів. За період 1991–2022 роки відбулися глибокі зрушення психологічних уявлень українців та поляків на проблему власної ідентифікації та етнічної солідарності з іншими етнонаціональними групами. На рівні особистісних рис українці вважають, що поляки мають спільні позитивні риси особистості. У нашому дослідженні брали участь особи, які мали досвід взаємодії з поляками на території Республіки Польща, та ті, хто такого досвіду не мали. Метою дослідження було встановлення, які зміни в системі психосемантики міжособистісного сприйняття відбулися в період повномасштабного вторгнення росії на територію країни. Такі зміни спричинені різким збільшенням кількості людей, які мали індивідуальний досвід міжособистісної взаємодії з поляками, тому вплив сформованих стереотипів образу поляків на стратегію взаємодії з ними був обмежений. У дослідженні ми використовували методику семантичної диференціації рис особистості та пошук кореляційних зв’язків між рівнем вираження окремих рис особистості в українців та поляків. За результатами дослідження не було встановлено статистичної відмінності між оцінками атрибуції рис особистості в осіб, які мали досвід взаємодії з поляками, та тих, хто такого досвіду не мав (орієнтувався на стереотипи міжетнічного сприйняття). Досліджувані приписують позитивні риси особистості та високо оцінюють їх розвиток як в українців, так і поляків. Негативні особистісні риси приписуються досліджуваними як елемент міжособистісної диференціації. Таким чином, ми можемо дійти висновку, що між українцями й поляками існує позитивна ідентифікація на рівні позитивних рис особистості та диференціація (відмінність) на рівні негативних рис особистості.

Посилання

Братусь М. Ф. Польща очима українців (стереотипний портрет). Мова і міжкультурна комунікація : зб. наук. пр. / відп. ред. проф. Н.М. Бобух. Полтава : ПУЕТ, 2014. Вип. 1. С. 35–45

Дяченко Н. М., Вольська І. О. Українці й поляки крізь призму лінгвальних стереотипів. Мова і культура. 2017. № 4(189). С. 114–121.

Кириченко В. В. Зміни стереотипів міжетнічного сприйняття українців північно-західного регіону в період з 2002 по 2015 рік. Studia Politologica Ucraino-Polona. Житомир – Київ – Краків : Вид. О. О. Євинок, 2017. Випуск 6. C. 137–144.

Кириченко В. В. Контекстуально-семантична диференціація міжгрупових атрибутів «радянський» та «європейський» у призмі етнонаціонального сприйняття українців. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2023. Випуск 1. С. 85–90.

Коваль Н., Вайчунас Л., Райхардт І. Поляки та українці в щоденних контактах. Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, 2021. 67 с.

Конєчна-Саламатін Т. Поляки і українці – взаємне бачення у важкі часи / за ред. Т. Горбовського, П. Косаєвського. Політика безпеки. Польща. Україна. Фундація ім. Стефана Баторія. Варшава, 2015. С. 141–157.

Пирог Г. В., Шмиглюк О. Г. Особливості сприймання росіян українцями та поляками. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2019. № 3. С. 144–151.

Jasina Ł., Kościński P., Szeligowski D. Obraz Polski w polityce historycznej Ukrainy. Polski Instytut Spraw Międzynarodowych, 2017. 24 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-20

Як цитувати

Кириченко, В. В. (2023). СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПОРТРЕТ ПОЛЯКІВ ТА УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ ВІЙНИ (ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ). Психологічні студії, (3), 51–56. https://doi.org/10.32782/psych.studies/2023.3.7

Номер

Розділ

Статті