РОЛЬ СІМ’Ї В ОРГАНІЗАЦІЇ ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ ІЗ ПСИХІЧНИМИ РОЗЛАДАМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psych.studies/2023.3.16Ключові слова:
особистість із психічними розладами, сім’я, соціальне середовище, психосоціальна реабілітація, психологічне благополуччяАнотація
Метою статті є висвітлення ефективних практичних методів психосоціальної реабілітації пацієнтів, які мають психічні розлади. У статті акцентується увага на значенні в процесі одужання людини з психічними розладами позалікарняної служби та усвідомлення того, що лікування може відбуватися в родинному середовищі з можливістю трудової діяльності. Зазначено, що психосоціальна реабілітація психічно хворих є комплексним процесом, спрямованим на відновлення та розвиток різних сфер життя людини. Психосоціальні реабілітаційні втручання відрізняються залежно від потреб пацієнтів, місця, де проводяться реабілітаційні втручання (лікарня чи громада), а також культурних і соціально-економічних умов країни, де проживає особа з психічними розладами. Авторкою зазначено, що нині існує велика кількість моделей психосоціальної реабілітації та поглядів на методи її проведення. Проте всі вчені та практики дійшли висновку, що результатом реабілітаційних заходів має стати реінтеграція (повернення) психічно хворих людей у суспільство. При цьому пацієнти мають почуватися не менш повноцінними громадянами, ніж інші групи населення. Авторкою доведено життєво важливу роль сім’ї в психосоціальній реабілітації осіб із психічними розладами. Насамперед важливо розуміти, що родичі пацієнтів є незамінними союзниками в лікуванні. З огляду на викладене мета реабілітації може бути визначена так: це покращення якості життя та соціального функціонування людей з психічними розладами шляхом подолання їх соціальної ізоляції та підвищення їхньої активної життєвої та громадянської позиції. Отриманий результат наукового аналізу предметної галузі може бути використаний у практичній діяльності клінічних психологів, практичних психологів, медичних працівників з організації психіатричної допомоги населенню, для складання освітніх програм підвищення професійної кваліфікації медичних психологів та психіатрів. У статті обґрунтовано актуальність і новизну напрямів дослідження для подальшого розроблення проблеми вдосконалення організації і змісту психіатричної допомоги хворим із психічними розладами.
Посилання
Metodologia de aconselhamento psicológico para superar uma crise de vida / V. Overchuk et al. Laplage Em Revista, 7(Extra-E). 2021. 359–368 pp.
Associations between loneliness and perceived social support and outcomes of mental health problems: A systematic review / J. Wang et al. BMC Psychiatry. 2018. 18(1). 156 p.
Idores A. R., Geraldo A., Martins H. The Road to Digitally-Driven Mental Health Services: Remote Psychological Interventions. Digital Therapies in Psychosocial Rehabilitation and Mental Health. IGI Global. 2022. P. 42–71.
Physiological biomarkers of chronic stress: A systematic review / S. Noushad et al. International journal of health sciences. 2021. 15(5). 46 p.
Long-term functional, psychological, emotional, and social outcomes in survivors of firearm injuries / M. A. Vella et al. JAMA surgery. 2020. 155(1). P. 51–59.
Rohleder N. Stress and inflammation – the need to address the gap in the transition between acute and chronic stress effects. Psychoneuroendocrinology. 2019. 105. P. 164–171.
Cirineu C. T., Fiorati R. C., Muñoz C. M. Autonomy of people with psychological suffering from the perspective of work: Perceptions of users and their families. Revista Colombiana de psiquiatria (English ed.). 2022. 51(4). P. 272–280.
Moench K. M., Breach M. R., Wellman C. L. Chronic stress produces enduring sex-and region-specific alterations in novel stress-induced c-Fos expression. Neurobiology of stress, 2019. 10. 100147.
Psychometric properties of the Stanford Acute Stress Reaction Questionnaire (SASRQ): A valid and reliable measure of acute stress / E. Cardeña et al. Trauma Stress. 2000. 13(4). P. 719–734.
Role of rehabilitation in chronic stress-induced exhaustion disorder: A narrative review / J. Wallensten et al. Rehabil. Med. 2019. 51(5). P. 331–342.
Crosswell A.D., Lockwood K.G. Best practices for stress measurement: How to measure psychological stress in health research. Health Psychology Open. 2020. 7(2). 2055102920933072.
Garfin D.R., Thompson R.R., Holman E.A. Acute stress and subsequent health outcomes: A systematic review. Psychosom. Res., 2018. 112. P. 107–113.
Rehabilitation decreases exercise-induced oxidative stress in chronic obstructive pulmonary disease / E.M. Mercken et al. American journal of respiratory and critical care medicine. 2005. 172(8). P. 994–1001.
Chronic stress and endothelial dysfunction: mechanisms, experimental challenges, and the way ahead / L. Sher et al. American Journal of Physiology-Heart and Circulatory Physiology. 2020. 319(2). P. 488–506.
Hannibal K.E., Bishop M.D.: Chronic stress, cortisol dysfunction, and pain: a psychoneuroendocrine rationale for stress management in pain rehabilitation. Physical therapy. 2014. 94(12). P. 1816–1825.
