ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ПЕРФЕКЦІОНІЗМУ ТА САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psych.studies/2024.1.24Ключові слова:
самоактуалізація, перфекціонізм, нарцисизм, особистістьАнотація
На основі емпіричного дослідження взаємозв’язку самоактуалізації та перфекціонізму у формуванні особистості, виявлено взаємовплив між рівнем перфекціонізму та рівнем самоактуалізації. Досліджено, що досягненню самоактуалізації сприяє перфекціонізм, орієнтований на себе, який, у свою чергу, є основою мотивації до внутрішніх змін, розвитку та формування особистості. Водночас, високий рівень соціально-наказового перфекціонізму перешкоджає досягненню самоактуалізації, оскільки провокує людину беззаперечно наслідувати соціальні норми та вимоги інших людей, а також дуже обмежує розвиток особистості. Для дослідження самоактуалізації та перфекціонізму було підібрано відповідні психодіагностичні методики: тест дослідження самоактуалізації (САТ, опитувальник САМОАЛ) та багатомірна шкала перфекціонізму Х’юїтта-Флетта. Методика «Визначення рівня самоактуалізації особистості» (опитувальник САМОАЛ) сформована на основі особливостей самоактуалізації суб’єкта у постіндустріальному суспільстві. Суттєвою відмінністю, порівняно із попередньою версією, є специфіка типів шкал і формування діагностичних запитань. Методика «Багатовимірна шкала перфекціонізму» (Multidimensional Perfectionism Scale, MPS-Н) (П. Х’юїтт і Г. Флетт) дає змогу визначити специфіку перфекціонізму як різностороннього феномену. Виявлено взаємозв’язок самоактуалізації та перфекціонізму особистості, що підтверджено рядом негативних кореляційних зв’язків між зазначеними явищами. Досліджено, що високий рівень загального перфекціонізму заважає досягти високого рівня самоактуалізації. У процесі дослідження також виявлено негативні зв’язки між рівнем загального перфекціонізму та певними складовими самоактуалізації (лабільністю поведінки, спонтанністю, самоприйняттям, самоповагою, контактністю тощо). Зокрема, особистісно-орієнтований перфекціонізм негативно корелює зі шкалою підтримки, лабільності поведінки та самоприйняттям. Наявні значущі негативні кореляційні взаємозв’язки між рівнем соціально-наказового перфекціонізму та лабільністю поведінки і спонтанністю.
Посилання
Братаніч Б.В., Ільченко І.Г. Самоактуалізація особистості та освіта. Філософські проблеми освіти . 2021. № 2. С. 13–20.
Лоза О. О. Особливості перфекціонізму як особистісної риси державних службовців : дис. канд. псих. наук : 19.00.01 «Загальна психологія; історія психології» / Лоза О. О. Київ, 2015. 205 с.
Большакова А.М. Особистісна реалізованість людини в онтогенезі: автореф. дис. ... д-ра психол. наук : 19.00.07. Класич. приват. ун-т. Запоріжжя, 2011. 36 с.
Павлова В. С. Теоретичний аналіз типологій перфекціонізму. Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. Київ : ЛАДО, 2013. Т. 1 : Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія, Вип. 39. С. 53–57.
Parker W. D. Perfectionism and the gifted. Roepel Review. 1985. V. 17. № 3. P. 173–176.
Карпенко Є.В. Перфекціонізм як джерело невротизації особистості. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. Вип. 1. Т. 1. Херсон : Херсонський держ. ун-т, 2016. С. 30–37.
Скрипченко О., Роменська Л., Огоднійчук З., Зелінська Т., Загальна психологія .К.: АПН, 1999.
Чепурна Г. Л. Особливості прояву соціально приписаного перфекціонізму молоді. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Психологічні науки. 2015. №126. С. 171–175.
Кононенко О. Проблема онтогенезу перфекціонізму особистості в сучасних дослідженнях. Вісник ОНУ ім. І. І. Мечникова. Психологія. 2014. Т. 19. Вип. 2 (32). С. 171–177.
Грубі Т.В. Сімейні чинники, що впливають на розвиток перфекціонізму особистості. Київський науково-педагогічний вісник. 2016. № 7 (07). C. 43–50.