ПСИХОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ РОБОТИ В УМОВАХ ВІЙНИ: ДОСЛІДЖЕННЯ ВТОМИ ВІД СПІВЧУТТЯ У ПРАКТИКУЮЧИХ ПСИХОЛОГІВ

Автор(и)

  • Вікторія Анатоліївна Оверчук Донецький національний університет імені Василя Стуса https://orcid.org/0000-0002-7744-9346
  • Олена Олександрівна Суханова Донецький національний університет імені Василя Стуса https://orcid.org/0009-0004-2591-8413

DOI:

https://doi.org/10.32782/psych.studies/2024.3.8

Ключові слова:

втома від співчуття, емоційне виснаження, професійне вигорання, кризові ситуації, психологічний стрес, ресурси

Анотація

У статті розглядається проблема втоми від співчуття, яка є актуальною у сучасній психології, особливо в умовах військових конфліктів. Психологи, що працюють з травмованими клієнтами, зазнають ризику емоційного виснаження, що може мати негативні наслідки для їх професійної діяльності та психічного здоров’я. Метою даного дослідження є вивчення особливостей прояву втоми від співчуття серед психологів, які працюють в кризових умовах, та розробка стратегій для її подолання. Для досягнення мети застосовано комплекс методів: теоретичний аналіз літератури, опитування психологів за допомогою спеціалізованих шкал (шкала втоми від співчуття та задоволення Б. Х. Стемма, шкала психологічного стресу PSM-25 Лемура-Тесьє-Філліона, опитувальник «Втрати та придбання персональних ресурсів» Н. Водоп’янової, М. Штейна), а також статистичну обробку даних. Результати дослідження показали, що більшість психологів, які працюють з травмованими людьми, зазнають певного рівня втоми від співчуття, професійного вигорання та вторинного травматичного стресу. Виявлено статистично значущий зв’язок між рівнем професійного задоволення та показниками стресу, вигорання і вторинного травматичного стресу. З’ясовано, що психологи з вищим рівнем особистісних ресурсів менш схильні до стресу. Отже, втома від співчуття становить серйозну проблему для фахівців, що може негативно впливати як на самих психологів, так і на їхніх клієнтів. Для її подолання необхідно розробляти та впроваджувати ефективні стратегії підтримки психологів, включаючи програми психологічної допомоги, навчання навичкам самодопомоги та створення сприятливих умов праці.

Посилання

Гридковець Л. (ред.) та ін. Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи. Навчальний посібник. Т. 3. Київ, 2018. 236 с.

Наґовські Е., Вигорання А. Стратегія боротьби з виснаженням удома та на роботі: пер. з англ. С. Новікової. Харків: Книжковий клуб, КСД, 2021. 320 с.

Журавльова Н.Ю. Особливості формування підтримуючих стосунків у психотерапевтичній роботі з сім’ями ветеранів. Особливості стосунків «психотерапевт – клієнт» у сучасному соціокультурному середовищі: монографія / З. Г. Кісарчук, Я. М. Омельченко, Г. П. Лазос та ін.; за ред. З. Г. Кісарчука. К.: Видавничий Дім «Слово», 2017. С. 129–154. URL: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/708934 (дата звернення: 28.09.2024).

Вознесенська О. Л. Профілактика емоційного вигоряння фахівців, що працюють з травмами війни. Робота з травмами війни. Український досвід: матеріали Першої всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 28–31 березня 2018 р.) / за наук. ред. Л. А. Найдьонової, В. В. Савінова. Київ: Золоті ворота, 2018. С. 26–32.

Neff K. Self-Compassion: An Alternative Conceptualization of a Healthy Attitude Toward Oneself. Self and Identity, 2 (2), 2003. 85–101.

Perlman B., Hartman E. A. Burnout: Summary and Future and Research. Human relations. 1982. V. 35 № 4.

Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи: навчальний посібник. Т. 3. Заг. ред. Л. Гридковець. Колектив авторів: Л. Гридковець, Т. Вебер, Н. Журавльова, О. Запорожець, О. Климишин, Д. Креймейер, А. Мокроусова, Н. Пророк, Н. Сиротич, Т. Сіренко, Л. Царенко, Н. Шапошник. Загальне керівництво проектом: Л. Малогулко. Київ, 2018. 236 с.

Вознесенська О. Л. Профілактика емоційного вигоряння фахівців, що працюють з травмами війни. Робота з травмами війни. Український досвід: матеріали Першої всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 28–31 березня 2018 р.) / за наук. ред. Л. А. Найдьонової, В. В. Савінова. К.: Золоті ворота, 2018. С. 26–32.

Агаєв Н. А. Характерні ознаки основних негативних психічних станів військовослужбовців під час ведення бойових дій. Наукові записки Національного університету Острозька академія. Серія: Психологія. 2016. Вип. 4. С. 46–53. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoapp_2016_4_6 (дата звернення: 10.10.2024).

Збродько Т. І. Психотерапія в умовах війни: етичні аспекти. Збірник тез всеукраїнського міжвідомчого психологічного форуму, м. Київ, 30 червня 2022. С. 167–170.

Кісарчук З. Г. Психологічна допомога постраждалим унаслідок травмівних подій: досвід, узагальнення, висновки. Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Вип. 11. Т. 3: Консультативна психологія і психотерапія. Київ: Логос, 2015. С. 7–20.

Kizilhan J.I., Neumann J. The Significance of Justice in the Psychotherapeutic Treatment of Traumatized People After War and Crises. Front Psychiatry. 2020 Jun 19.

Збродько Т. І. Психотерапія в умовах війни: етичні аспекти. Збірник тез всеукраїнського міжвідомчого психологічного форуму (м. Київ, 30 червня 2022). С. 167–170.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-12

Як цитувати

Оверчук, В. А., & Суханова, О. О. (2024). ПСИХОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ РОБОТИ В УМОВАХ ВІЙНИ: ДОСЛІДЖЕННЯ ВТОМИ ВІД СПІВЧУТТЯ У ПРАКТИКУЮЧИХ ПСИХОЛОГІВ. Психологічні студії, (3), 56–62. https://doi.org/10.32782/psych.studies/2024.3.8

Номер

Розділ

Статті