РІВНЕВА СТРУКТУРА МЕТАКОГНІТИВНОГО МОНІТОРИНГУ: ОСНОВНІ АСПЕКТНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psych.studies/2024.4.11Ключові слова:
метапізнання, метакогнітивний моніторинг, метакогнітивний контроль, саморегульоване навчання/пізнання, системно-рівнева структура.Анотація
Стаття присвячена окресленню основних аспектів системно-рівневої організації метакогнітивного моніторингу як регулятивної основи метапізнання. Теоретичні та порівняльні методи аналізу, однак, дозволяють стверджувати про відсутність чіткого розрізнення об’єктної сторони метакогнітивного моніторингу, що ускладнює вибудовування його структурно-рівневої основи. Процес ефективного метакогнітивного моніторингу набуває вигляду виокремлення спеціальних навчальних/пізнавальних цілей, (само)спостереження за рівнем такої ефективності, здійснення моніторингу досягнення цілей, проспективного моніторингу відповідей, а також моніторингу ефективності засвоєння інформації. Двофазний складник суджень метакогнітивного моніторингу передбачає врахування фаз підготовки (моніторинг процедури та розуміння) та оцінювання (моніторинг ефективності засвоєння інформації). Психологічні механізми метакогнітивних суджень ураховують природу пізнавальних актів, доступність відповіді, знайомість інформації/завдання. Проміжною ланкою поміж цих двох фаз є саморефлексія, що включає особливості здійснення самосуджень. Метакогнітивні стратегії набувають вигляду орієнтаційних компонентів, планування, оцінювання та розробки необхідних процедур контролю. На рівні узагальнення метакогнітивна аспектність точності суджень метакогнітивного моніторингу передбачає застосування структурно-рівневих процесів ідентифікації ситуації, розуміння ситуаційних/проблемних аспектів, усвідомлення причин і наслідків навчальної/пізнавальної діяльності, керування діяльністю. Перспективними напрямами подальших розвідок є зосередження на детальнішому аналізі основних підходів до вивчення системно-рівневої організації метакогнітивного моніторингу як регулятивної основи метапізнання. Зокрема, вбачаємо необхідність у здійсненні теоретико-емпіричного дослідження психологічної витривалості в дискурсі метакогнітивного моніторингу.
Посилання
Broadbent J., Panadero E., Lodge J. M., Fuller-Tyszkiewicz M. The self-regulation for learning online (SRL-O) questionnaire. Metacognition and Learning, 2022. Vol. 18. P. 135–163.
Craig K., Hale D., Grainger C., Stewart M.E. Evaluating metacognitive self-reports: Systematic reviews of the value of self-report in metacognitive research. Metacognition and Learning, 2020. Vol. 15. No. 2. P. 155–213.
Händel M., Naujoks-Schober N., Dresel M. Metacognitive monitoring via strategies and judgments. Different phases, different objects. Zeitschrift für Entwicklungspsychologie und Pädagogische Psychologie, 2023. Vol. 55. No. 2–3. P. 67–76.
Sobocinski M., Järvelä S., Malmberg J., Dindar M., Isosalo A., Noponen K. How does monitoring set the stage for adaptive regulation or maladaptive behavior in collaborative learning? Metacognition and Learning, 2020. Vol. 15. No. 2. P. 99–127.
Августюк М.М. Емоційний інтелект у дискурсі точності метакогнітивного моніторингу : монографія. Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2023. 374 с.
Avhustiuk M., Kalamazh R., Voloshyna-Narozhna V. Embedding metacognitive monitoring strategies in psychosocial rehabilitation field: Background aspects from university students’ learning activities. Youth Voice Journal, 2024. Vol. 14. No. 3. P. 16–25.
Avhustiuk M., Pasichnyk I., Kalamazh R. The illusion of knowing in metacognitive monitoring: Effects of the type of information and of personal, cognitive, metacognitive, and individual psychological characteristics. Europe’s Journal of Psychology, 2018. Vol. 14. No. 2. P. 317–341.
Law M.K.H., Stankov L., Kleitman S. I choose to opt-out of answering: Individual differences in giving up behaviour on cognitive tests. Journal of Intelligence, 2022. Vol. 10. No. 4. Article 86.
Papanastasiou E.C., Stylianou-Georgiou A. Should they change their answers or not? Modelling achievement through a metacognitive lens. Assessment in Education: Principles, Policy & Practice, 2022. Vol. 29. No. 1. P. 77–94.
Händel M., Dresel M. Structure, relationship, and determinants of monitoring strategies and judgment accuracy. An integrated model and evidence from two studies. Learning and Individual Differences, 2022. Vol. 100.
Pintrich P.R. The role of metacognitive knowledge in learning, teaching, and assessing. Theory into practice, 2002. Vol. 41. No. 4. P. 219–225.
Koriat A. Confidence judgments: The monitoring of object level and same-level performance. Metacognition and Learning, 2019. Vol. 14. P. 463–478.
Sáiz-Manzanares M.C., Martin C., González-Díez I., Jiménez Eguizábal A., Calvo Rodríguez A., Vázquez C.V., Almeida L.S., Velasco Saiz R. Monitoring metacognitive strategies use during interaction collaborative groups. Education Sciences, 2024. Vol. 14. No. 1205. P. 1–15.
Koriat A. Monitoring one’s own knowledge during study: A cue-utilization approach to judgments of learning. Journal of Experimental Psychology: General, 1997. Vol. 126. P. 349–370.
