МЕТОДИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psych.studies/2025.1.3Ключові слова:
девіантна поведінка, підлітковий вік, методологія, вчинки, корекційна діяльністьАнотація
Перед ученими гостро стоїть питання про природу людини, її цілісність. Проте, аналізуючи різноманітні підходи до розуміння й вивчення феномена «людина», ми не можемо стверджувати, що сьогодні існує якась універсальна теорія, яка дає змогу досить об’єктивно будувати саме дослідження. Наші сучасні уявлення про природу людини, її емоції порівняно із сучасними фізичними знаннями істотно відстають. По-перше, дослідження, спрямовані на розуміння причин відхилень (дефектів) поки що не досить глибокі, якщо порівнювати з дослідженнями фізичного світу. По-друге, еволюція організації людського співтовариства змінює його властивості (зокрема, психіку людини) швидше, особливо у XX–XXI ст., ніж встигають такі зміни досліджувати вчені, насамперед психологи. Проблема відхилень від норми, що дедалі більше проявляються в людини, стає проблемою першорядною в психології, соціології, антропології та педагогіці. З огляду на безперервне зростання кількості соціальних відхилень у всьому світі в деяких учених склалося уявлення про те, що загальною причиною таких відхилень є прогрес людської спільноти. Зрозуміло, таке уявлення не нове. Можна погодитися, що соціальна дезорганізація присутня в соціальному розвитку й суттєво впливає на появу девіантної поведінки, особливо в підлітковому віці. Однак саме поняття «соціальні зміни» та його можливий вплив на формування психіки особистості залишаються невивченими. Історія людського суспільства – це історія розвитку науки, техніки, культури, мистецтва, етики і більшою мірою історія розвитку людини як особистості. Людина змінює і вигляд планети, і екологію планети, і свою психічну організацію. За останні два століття в науці накопичено достатній матеріал, який демонструє, що з покоління в покоління якість таких психологічних і генетичних програм дуже швидко змінюється.
Посилання
Булах І. С. Витоки особистісного зростання людини. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія: Психологічні науки. 2017. Вип. 6. С. 53–63.
Столяренко О. Б. Психологія особистості : навчальний посібник. Київ : Центр учбової літератури, 2012. 280 с.
Гончарук Т. В. Основи наукових досліджень : навчальний посібник. Тернопіль, 2014. 272 с.
Басай О. В. Неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя як загальна засада цивільного законодавства України. Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». 2013. № 2 (8). С. 1–13.
Дольська О. О. Між техносферою та антропосферою: до методології аналізу умов формування інтелектуальної революції. Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти. 2018. Вип. 48 (52). С. 171–177.
Sicińska K. Age of a passenger car and its influence on accidents with fatalities in Poland. Transport problems. 2019. Vol. 14, іssue 1. Р. 105–113.
Костицький М. В. Проблема свідомості у філософії та психології. Юридична психологія. 2017. № 1 (20). С. 9–19.
Ушакова І. М. Теоретико-методологічні проблеми психології : курс лекцій. Харків : НУЦЗУ, 2016. 191 с.
Сватенкова Т. І., Тимошенко О. А. Методологічні та теоретичні проблеми психології : навчальний посібник. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2018. 143 с.