ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВОЇ ПОВЕДІНКИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ: ТЕОРЕТИЧНИЙ І ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psych.studies/2025.1.4Ключові слова:
мовленнєва діяльність, мовленнєва поведінка, мовна особистість, мовний вчинок, ненормативна лексика, міжособистісне спілкування, емоційно напружені ситуації, мовленнєва реакція, молодші підліткиАнотація
У статті надається теоретичний аналіз мовленнєвої поведінки як психологічного феномена, який є унікальним соціокультурним явищем. Зазначено роль мовлення в процесі мовної ідентифікації, самореалізації та гармонізації міжособистісних відносин. Різноманітні наукові погляди на дослідження мовленнєвої поведінки свідчать про полікомпонентну структуру цього явища, яка має зовнішню і внутрішню сторони. Афективний компонент мовленнєвої поведінки значно підсилюється під час значущих або кризових подій у житті людини, що мають довготривалі несприятливі наслідки для психічного, фізичного, соціального й духовного благополуччя. За таких обставин відбуваються зміна і трансформація мовленнєвої поведінки в бік порушення нормативності. Особливий акцент зроблено на аналізі психологічних чинників порушення нормативності мовлення в час військового стану. Розглянуто нейропсихологічні аспекти застосування нецензурної лексики. Зазначено, що в сучасному суспільстві ненормативна лексика дедалі частіше зустрічається в повсякденному спілкуванні і це обумовлює процес відтворення небажаних форм мовленнєвих конструктів серед дітей, які не завжди усвідомлюють значення нецензурних висловлювань. У статті стверджується, що саме в молодшому підлітковому віці відбувається активний розвиток мовленнєвої поведінки, формуються комунікативні навички й усталені мовленнєві моделі, які можуть впливати на подальший стиль спілкування. Саме тому розвиток конструктивних форм мовленнєвої поведінки є необхідним для формування мовної самоідентифікації, культури спілкування, успішної соціалізації та запобігання закріпленню ненормативної лексики у вербальних мережах підлітків. Результати пілотажного дослідження переконливо доводять, що саме в молодшому підлітковому віці потрібно здійснювати активну психопрофілактичну роботу щодо унормування комунікативних навичок підлітків, оскільки мовленнєва поведінка в цьому віці ще піддається контролю дорослих, ненормативна лексика ще не стала звичкою і застосовується ситуативно, переважно в емоційно напружених ситуаціях.
Посилання
Мацько Л. І. Мовна особистість Тараса Шевченка як чинник формування національної ідентичності. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2014. № 50. С. 10–12.
Bloomfield L. Language / ed. by C.F. Hockett. Chicago : The University of Chicago Press, 1984. 564 p.
Skinner B.F. Verbal Behavior. New York : Appleton-Century-Crofts, inc, 1957. 478 p.
Фрейд З. Психопатологія повсякденного життя / ред. С. В. Черно. Київ : Андронум, 2021. 149 с.
Grinder J., Bandler R. The structure of magic II: a book about communication and change. California : Science & behavior books, 1976. 196 p.
Бігунов Д. О. Психологічні особливості мовленнєвої поведінки старшокласників у конфліктних комунікативних ситуаціях : автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.07. Переяслав-Хмельницький, 2019. 270 с.
Москаленко Н. О. Соціолінгвістичні ознаки українського національного дискурсу в умовах війни. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2023. Т. 2, № 60. С. 14–15.
Ткачик О., Хоменко А. Прагматичний аспект мовленнєвої поведінки ведучих американських телешоу. Молодий вчений. 2021. № 5 (93). С. 252–255.
Диса О. В. Відображення взаємозв’язку діалогічності та креативності мислення у вербальних продуктах творчості. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. Том VI. Психологія обдарованості. Випуск 11. Київ – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2015. 415 с. С. 59–67.
Рібцун Ю. В. Роль сукцесивних і симультанних факторів у психомовленнєвому розвитку дітей. Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку : матеріали XIX Міжнар. науково-практ. конф., м. Вільнюс, 7 березня 2022 р. С. 280–284.
Яловець А. І. Психолінгвістична структура мовлення індивіда у стані емоційної напруги. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Київ, 2011. № 4. С. 379–383.
Зливков В., Лукомська С., Євдокимова Н., Ліпінська С. Діти і війна : монографія. Київ – Ніжин : Видавець ПП Лисенко М. М., 2023. 221 с.
Спис О. А. Експресивна функція як один з важливих чинників зміни української лексики під час війни. «Боголібські читання» : матеріали ІІ Міжнар. науково-практ. конф., м. Переяслав, 16 вересня 2022 р. Переяслав, 2022. С. 67–70.
Jay T. Why we curse: A neuro-psycho-social theory of speech. Philadelphia – Amsterdam : John Benjamins Publishing Company, 2000. 328 p.
Jay T., Janschewitz K. The pragmatics of swearing. Journal of Politeness Research. Language, Behaviour, Culture. 2008. Vol. 4. P. 267–288.
Stapleton K., Beers Fägersten K., Stephens R. The power of swearing: What we know and what we don’t. Lingua. 2022. No. 277. P. 4–8.
