ІНТЕГРАЦІЯ ПІДХОДІВ ПСИХОЛОГІЇ ЗДОРОВ’Я ТА ПАТОПСИХОЛОГІЇ У ДОСЛІДЖЕННІ ОСІБ, СХИЛЬНИХ ДО НАСИЛЬНИЦЬКОЇ ПОВЕДІНКИ

Анотація

У статті досліджується потенціал інтеграції підходів психології здоров’я та патопсихології для глибшого розуміння особистісних і психофізіологічних чинників, що лежать в основі насильницької поведінки. Психологія здоров’я, орієнтована на підтримання благополуччя, розвиток адаптивних ресурсів і формування конструктивних копінг-стратегій, надає цінний інструментарій для аналізу позитивних аспектів психічного функціонування. У свою чергу, патопсихологія акцентує увагу на механізмах порушення психічної діяльності, таких як розлади емоційної регуляції, когнітивні викривлення, імпульсивність та дефіцит самоконтролю, які можуть сприяти формуванню деструктивних тенденцій. Поєднання цих двох наукових підходів дозволяє цілісно розглянути як ресурси, так і уразливості особистості, схильної до агресії. У дослідженні розглядається кореляція між станом психічного здоров’я, стресостійкістю, емоційними особливостями та когнітивними патернами, такими як схильність до надмірних узагальнень, дихотомного мислення та сприйняття нейтральних стимулів як загрозливих. Наголошується, що лише інтегрований аналіз, який охоплює як психологічні ресурси особистості, так і потенційні патопсихологічні прояви, дозволяє ефективно ідентифікувати психологічні чинники, що передують насильницькій поведінці. Такий підхід є основою для створення персоналізованих програм профілактики та корекції. Ключову роль у цьому процесі відіграють рівень емпатії, розвиненість соціальних навичок, якість міжособистісних стосунків та вплив соціального оточення, яке може як стримувати, так і посилювати агресивні прояви. Підкреслюється важливість міждисциплінарної взаємодії між психологами, психотерапевтами, психіатрами, соціальними працівниками та експертами з громадського здоров’я. Ця синергія сприятиме не лише поглибленому розумінню механізмів, що лежать в основі девіантної поведінки, але й розробці дієвих стратегій для раннього виявлення груп ризику та зміцнення психологічної резилієнтності індивіда.