БАЯН-АКОРДЕОН В ПОЧАТКОВІЙ МИСТЕЦЬКІЙ ОСВІТІ НА ЗАКАРПАТТІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ)
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2024-1-4Ключові слова:
Закарпаття, баянно-акордеонне мистецтво, народно-інструментальне виконавство, заклади початкової мистецької освіти, класи баяна-акордеона.Анотація
Мета дослідження полягає у висвітленні та узагальненні процесів становлення та розвитку класів баяна- акордеона в закладах початкової мистецької освіти на Закарпатті впродовж другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Методологія. Теоретичний аналіз наукової та довідникової літератури в межах досліджуваної тематики; методи – сходження від загального до конкретного, системний, діалектичний; порівняння та узагальнення отриманих даних. Враховувались також безпосередні враження автора від творчого спілкування із провідними діячами баянно-акордеонного мистецтва Закарпаття. Наукова новизна. Охарактеризована творча діяльність навчальних закладів початкової мистецької освіти Закарпаття в контексті розвитку баянно-акордеонного мистецтва краю. Для отримання повної картини становлення класів баяна та акордеона в музичних школах області прослідковується стан викладання цього інструмента в провідних закладах початкової мистецької освіти краю: Ужгородській ДМШ № 1 та Ужгородській дитячій школі мистецтв, Мукачівській дитячій школі мистецтв ім. С. Мартона, Хустській школі мистецтв, Іршавській дитячій школі мистецтв, Свалявській школі мистецв, Виноградівській дитячій школі мистецтв ім. Б. Бартока, Берегівській школі мистецтв ім. З. Кодая, Рахівській дитячій музичній школі. Висновки. Фундаторами фахової академічної освіти на баяні-акордеоні в Закарпатті є С. Мартон та П. Терещенко. Вони започаткували навчання на цих інструментах в області та виховали перше покоління викладачів та виконавців по класу баяна-акордеона. Активні процеси розвитку баянно-акордеонного мистецтва в другій половині XX століття відбувались на Закарпатті завдяки становленню системи професійної музичної освіти. Це повʼязано із відкриттям в Ужгороді музичного училища та значної кількості музичних шкіл. Даний процес суттєво стимулювала творча діяльність високопрофесійних музикантів та педагогів Ужгородського державного музичного училища які поєднували концертну та педагогічну діяльність, творчо працювали у вихованні професійних кадрів.
Посилання
Берегівській музичній школі – 50 років. Берегово, 1996. 29 с.
Висіцька Т. Хустська школа мистецтв: довідкове видання. Ужгород : Ліра, 2005. 140 с.
Грабар Ю. Свалявська дитяча школа мистецтв. Свалява : РУКП «Сольва», 2008. 20 с.
Грін О. О. Професійне музичне мистецтво Закарпаття XIX – першої половини XX століття: історичний аспект. Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ управління у справах преси та інформації, 2004. 160 с.
Князєв В. Ф. Особливості становлення баянно-акордеонного мистецтва на Закарпатті (тенденції, здобутки, перспективи) Актуальні питання гуманітарних наук. Вип. 28, том 5, Дрогобич, 2020. С. 109–116.
Марушка В. 60 років Виноградівській дитячій школі мистецтв ім. Б. Бартока. Виноградів : Виноградівська районна друкарня, 2006. 22 с.
Мукачівській дитячій музичній школі № 1–50 років. Берегово : Поліграфічний центр «ВІЖИБУ», 1995. 38 с.
Підсумки роботи початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів Закарпатської області за 2010/2011 навчальний рік. Ужгород, 2011. 16 с.
Піцур Н. Т. Іштван Мартон. Творчий портрет : Монографічний нарис. Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ комітету інформації, 1998. 64 с.
Професійна музична культура Закарпаття: етапи становлення : збірка статей, есе про музичну культуру Закарпаття. Ужгород, 2010. Вип. 2. 504 с.
Професійна музична культура Закарпаття: етапи становлення : збірка статей, есе про музичну культуру Закарпаття. Ужгород, 2016. Вип. 3. 520 с.
Рацин О. Іршавській дитячій школі мистецтв – 50 років. Мукачево : «Карпатська вежа», 2006. 7 с.
Росул Т. І. Музичне життя Закарпаття у 20‒30-х роках ХХ століття. Ужгород : ПоліПрінт, 2002. 208 с.
Ужгородській дитячій музичній школі № 1 ім. П. І. Чайковського – 50 років. Ужгород : 1995. 22 с.