ЖАНРОВИЙ СИНКРЕТИЗМ: ПЕРЕТИН ДЖАЗОВИХ І ЕСТРАДНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У СУЧАСНІЙ МУЗИЦІ

Анотація

Мета: мета даної роботи полягає в аналізі та розкритті феномену жанрового злиття між джазовими і естрадними елементами у сучасній музиці, у розкритті цінності мультикультуролістичних виконавських аспектів світової естрадної культури, а також, оцінці впливу глобалізації на формування музичних та вокальних стилів, що включають елементи різних жанрів. Методологія: дослідження містять музичний аналіз композицій, історичний зв'язок музичних жанрів з точки зору їх вживаності у музичному виконавстві, а також аналіз досвіду впливових західних музикознавців, а саме Саймона Фріта, британського соціолога, музикознавця та інших. Використаний аналіз структури, гармонії, мелодії та ритміки композицій, поєднувальні елементи джазової та естрадної музики; історичний огляд у контексті еволюції джазового та естрадного мистецтв; компаративний підхід порівняння низки композицій та артистів для виявлення спільних та унікальних виконавських рис, а також, квалітативне дослідження оцінки сприйняття та реакції аудиторії на жанровий синтез. Наукова новизна: ідентифікація та аналіз нових тенденцій у некласичному музичному просторі, спрямованих на поєднання різних стилів і жанрів та виконавських рис у сучасній музиці вперше розглядається у вітчизняному музикознавстві в ракурсі світових течій. Одним з елементів даного дослідження є акцентуація співацьких манер, змішування яких призводять до народження нової вокальної колористики, появлення нових технік та віянь у мистецтві естради. Детальне розглядання означених тенденцій і складає наукову новизну цієї роботи. Висновки: якісні показники виховання солістів-вокалістів естрадно-джазового спрямування залежать від деталізованого розуміння компонентів успіху/затребуваності артиста. Для цього потрібно розбиратись не тільки у вокальних техніках, а ще і в коріннях їх означень. Системне розуміння передумов тих чи інший течій спонукає до пошуку та винаходу рішень стосовно питань власної індивідуальності, креативності та унікальності для перспективного просування артиста. Ці важливі аспекти необхідно враховувати у освітньому процесі як невід’ємні специфічні складові фаху. Інтеграція українського естрадного мистецтва у світовий потік цілком залежить від узагальнення світових здобутків жанру естради як такого.