ОБРАЗ ЖІНКИ У ТВОРЧОСТІ КИТАЙСЬКИХ ХУДОЖНИЦЬ-МОДЕРНІСТОК ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.: МІЖ «ЛЯЛЬКОЮ» ТА «НОВОЮ ЛЕДІ»

Анотація

Мета роботи: становлення та трансформація символічних образів у жіночому живописі республіканського Китаю (на прикладі образів «ляльки» та «нової леді»). Методологія. У статті використані методи порівняльного та образно-стилістичного аналізу. Для інтерпретації художніх творів використано метод композиційно-пластичного аналізу. Наукова новизна. Проведене дослідження дозволило продемонструвати важливе значення образного символізму для репрезентації художніх особливостей олійного живопису жінок у першій половині ХХ ст. в контексті загальної еволюції китайського образотворчого мистецтва республіканського періоду. Виявлено та проаналізована дві найбільш типові образно-символічні теми: дитячої іграшки (ляльки) та «нової леді», як маніфестальні у розвитку жіночого живопису. Висновки. На прикладі становлення та розвитку жіночого мистецтва є досить очевидною амбівалентна атмосфера Республіканського Китаю, яка є джерелом протиріч в символічній образності. Як нова професійна спільнота, мисткині були змушені виборювати власний простір творчості, інтегруючи нові художні образи та активно залучаючи традиційний арсенал «жіночих» символів і знаків. Образ дитячої іграшки, особливо у її жіночому варіанті, візуально підкреслював елементи родинних традицій, які в тодішній практиці образотворення було не прийнято виражати у словесній формі або візуально декларувати відкрито (наприклад, стосовно вкрай «тонкого» статусу підліткової дівочості). Таким чином, візуальна самопрезентація жіночого образу потребувала додаткового символічного контексту, який дозволяв промовляти не тільки від імені соціальних здобутків (приміром, особиста свобода або рівність можливостей), але й маніфестувати існуюче в китайському суспільстві упереджене ставлення до автаркії жінок. У цьому сенсі живопис є однієї з найбільш яскравих арен репрезентації таких протиріч та їхнього осмислення у візуальній символічній формі. Практичне значення. Введені до наукового обігу дослідження китайських вчених можуть бути використані для подальшого дослідження проблеми.