ПОЕЗІЯ «УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ» В МУЗИЧНОМУ ПРОЧИТАННІ ОСКАРА КОЛЬБЕРГА
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2025-3-1-29Ключові слова:
польський романтизм, поезія «української школи», вокальна лірика, фольклор, етнокультурне пограниччяАнотація
У статті розглядаються особливості вокальної інтерпретації віршів представників «української школи» польського літературного романтизму. Увагу зосереджено на з’ясуванні специфіки композиторського підходу Оскара Кольберга до трактування поетичних текстів етнокультурного пограниччя. Методологія наукової розвідки спирається на методи історичного музикознавства та культурології, серед яких провідними обрано жанрово-стильовий і компаративний аналіз зразків польської вокальної лірики першої половини ХІХ століття. Акцент зроблено на порівнянні світоглядних позицій і творчих інтенцій Ф. Шопена та О. Кольберга в контексті формування польської композиторської школи. Це визначило наукову новизну дослідження і дозволило сформулювати висновки. Виявлено, що становлення видатних польських музикантів, учнів Ю. Ельснера, відбувалося у художньому середовищі Варшави перед листопадовим повстанням. Майбутніх композиторів зблизило спільне коло поетів, серед яких були вихідці з українських теренів. Захоплення віршами Юзефа Богдана Залеського та Стефана Вітвіцького інспірувало написання Ф. Шопеном і О. Кольбергом вокальних мініатюр. Композитори виявили індивідуальні стратегії роботи із поетичним першоджерелом, що засвідчує самостійність творчих рішень у пісні «Весна» на слова С. Вітвіцького. Відзначається роль польського національного колориту у вокальній ліриці Кольберга і Шопена, яка сприяє глибшому психологізму поетичних образів. Простежується спорідненість ставлення композиторів-романтиків до вокальної музики як своєрідного інтимного щоденника, в якому відтворена атмосфера настроїв національно-визвольних прагнень і поразок польських патріотів.
Посилання
Бернацька-Гловаля Е. І. Польська аматорська пісня ХІХ ст. у львівському культурно-мистецькому континуумі. Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка. Львів, 2017. Вип. 40. С. 119–133.
Кияновська Л. О. Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ–ХХ ст. Тернопіль : Астон, 2000. 340 с.
Круліковська Т. П. Творчість польських композиторів Поділля XIX століття в контексті українсько-польських культурних взаємин : дис. ... д-ра філософії за спец. 025. Львів, 2023. 272 с.
Ніколаєва Л. М. Вокальна творчість Ф. Шопена і питання виконавського музикознавства. Українське музикознавство. 2016. Вип. 42. С. 251–266.
Радишевський Р. «Українська школа» в польському романтизмі: феномен пограниччя. Київ : Талком, 2018. 704 с.
[M. M.] O naszym poecie Bohdanie Zaleski. Krakow,1903. 47 s.
Idaszak D. Twórczość kompozytorska Oskara Kolberga. Oskar Kolberg. Dzieła wszystkie. T. 68. Kompozycje wokalno-instrumentalne. Poznań, 1990. S. 5–33.
Korespondencja Oskara Kolberga. Cz. II (1877–1882). Oskar Kolberg. Dzieła wszystkie. T. 65. Zebrała i opracowała M. Turczynowiczowa. Rec. i konsultant Z. Szweykowski. Opracowanie komentarzy i red. A Skrukwa i E. Krzyżaniak- Miller. Wrocław-Poznań 1966. 740 s.
Kościuk А. “Nikt mię za próżniaka nie ma i mieć nie będzie”. O życiu Oskara Kolberga (1814–1890). Twórczość Ludowa, 2014, nr. 1–2 (76). S. 1–5.
Oskar Kolberg. Dzieła wszystkie. T. 68. Kompozycje wokalno-instrumentalne, oprac. D. Idaszak, red. H. Pawlak. Poznań 1990. 680 s.
Prochaska M. Kompozycje Oskara Kolberga. Oskar Kolberg. Człowiek i Dzieło. Poznan, 2022. S. 137–164.
Tomaszewski W. Literatura do śpiewania. Nuty z tekstem w ofercie wydawców na ziemiach polskich w latach 1801–1875. Sztuka edycji. T. 4. Toruń, 2013. S. 67–73.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
