КІТЧ ЯК ЯВИЩЕ СУЧАСНОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ВОКАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА ЕСТРАДИ

Анотація

Мета статті полягає у визначенні особливостей кітчу у просторі сучасного національного естрадного вокального мистецтва. Методологія статті ґрунтується на компаративних настановах, принципах культурологічного підходу, методах аналізу та синтезу, семантичного, інтерпретаційного та стильового аналізу. Наукова новизна статті полягає у виявленні характерних особ ливостей кітчу в естраді на концептуальному, виразовому та комунікативному рівнях. Висновки. Показано, що у просторі естради кітч, розрахований на масового споживача, постає як відбиття сучасних тенденцій актуалізації національного начала та мультикультуралізму, взаємовпливу академічного та естрадного мистецтва. Виявлено, що концептуальні обрії кітчу визначає редуковане втілення національного начала на рівні його зовнішніх маркерів, репрезентованих зокрема крізь призму як гумористичності, так і гіперболізованої чуттєвості та відвертості, щирості, а також мультикультурні інтенції, які відбиваються у мовній еклектиці. Акцентовано, що функціональне коло кітчу позначено пріоритетом розважальної та релаксаційної функцій. Обґрунтовано особливості музичної лексики – декларативне спрощення гармонічної та ритмічної організації, повторюваних інтонем-кліше в обмеженому діапазоні та з мінімалізацією інтонаційного руху, передбачуваність розгортання мелосу, ритміки та гармонії, значущість пост-декларування ритму. Доведено значущість таких ознак як чинників емоційного маніпулювання, програмування слухацької рефлексії та формування художньої комунікації на основі емоційно-почуттєвого єднання виконавця й аудиторії, прогнозованості перцептуального сприйняття, реакцій реципієнта. Акцентовано сугестивний потенціал кітчу, який у комунікативному вимірі реалізується шляхом запрошення аудиторії до спільного виконання та активізації реакції слухачів, та значущість візуального, перформативного компонента, що створює атмосферу штучної краси та уможливлює уникання аудиторією інтелектуальних зусиль.