ВИКОНАВСЬКІ МИСТЕЦТВА ЯК СЕКТОР КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ: ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2022-1-7Ключові слова:
виконавські мистецтва, вистава, креативна економіка, креативні індустрії, продукти креативності, шоуАнотація
До виконавських (сценічних) мистецтв відносять театр, оперу, танець, балет, розважальні шоу (танцювальні та музичні) та цирк. Вони є формою творчої діяльності, що виконує, інтерпретує певний твір перед аудиторією. Виконавські мистецтва відомі з часів Античності. Вони завжди слугували для задоволення дозвіллєвих потреб людини. Починаючи з другої половини ХХ ст. виконавські мистецтва перетворюються на сектор креативних індустрій. Тобто вони орієнтують свою продукцію на широку аудиторію, прагнуть комерційного успіху, поєднують особисту майстерність з новітніми технологіями. Узагальнюючого дослідження виконавських мистецтв як сектора креативних індустрій на сьогодні немає. Існують лише розвідки з окремих видів сценічних мистецтв. Тож показати узагальнюючі тенденції розвитку, характерні для всіх видів виконавських мистецтв як сектора креативної економіки, є основною метою нашої статті. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення низки завдань, як-от: 1) розкрити поняття «виконавські мистецтва»; 2) показати місце виконавських мистецтва в класифікаціях креативних індустрій; 3) виокремити та охарактеризувати тенденції розвитку виконавських мистецтв як сектору креативних індустрій. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи: аналізу, синтезу, опису, логі- ко-семантичний, бібліографічної евристики, порівняння, типологічний тощо. Аналізуючи тенденції розвитку виконавських мистецтв як сектору креативних індустрій автори приходять до висновку, що вони тяжіють до взаємопоєднання і все частіше набувають форм шоу, у яких переплетені танок, спів, гра, циркові трюки і все це обов’язково з використанням технічних засобів. Завдяки цьому сценічне мистецтво стає видовищним, інноваційним і креативним, розрахованими не лише на вітчизняного глядача. Гло- балізація та мультикультуралізм надають цим мистецтвам інтернаціонального характеру, поєднуючи і пере- плітаючи культури різних епох та народів.
Посилання
Алексей Мирошниченко – о новом «Лебедином озере», настойчивости курентзиса и адаптации спектаклей для стран арабского мира. URL: https://www.business-class.su/news/2015/12/09/udvoenie-klassiki
Експортна стратегія для сектору креативних індустрій (дослідження). 2019-2023. URL: https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=994b0513-1759-4b3b-a80a-0e70f015017d&tag=CektorKreativnikhIndustrii.
Інформаційний бюлетень щодо ролі індустрії культури і творчості. URL: https://www.culturepartnership.eu/upload/editor/2017/Factsheets/pdf-3/03_Factsheet_UA.pdf
Creative economy report 2010. Creative economy: a feasible development opinion. URL: http://unctad.org/fr/Docs/ditctab20103_en.pdf
Проскуріна М. О. Значення просторових факторів в розвитку культурних індустрій. Інтелект ХХІ. 2017. № 6. С.84–89.
Радіонова О. М., Оболенцева Л. В., Александрова С. А. Креативність і туризм: діалектика взаємозв'язку (міжнародний досвід). Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2020. Вип. 29. С. 138–141.
Свінцицька О. М., Ткачук В. О. Креативна економіка та креативні індустрії: навч. посібн. [Електронне видання]. Житомир: Державний університет «Житомирська політехніка», 2020. 218 с.
Седых И. А. Индустрия исполнительских искусств. 2018. URL: https://dcenter.hse.ru/data/2018/08/21/1154843600/Индустрия%20исполнительских%20искусств%202018.pdf
Сєріков А. В., Коваль І. М. Інтрапренерство як необхідна умова життєдіяльності сучасного українського репертуарного театру у креативних індустріях. Економічний простір. Збірник наукових праць. 2019. №145. С. 56–68.
«Театр 360 градусів»: між мистецтвом і технологіями. URL: https://gwaramedia.com/teatr-360-gradusiv-mizhmistecztvom-i-tehnologiyami/.
