ПСИХОЛОГІЧН АСПЕКТИ ВЗАЄМОДІЇ МУЗИКАНТІВ-ІНСТРУМЕНТАЛІСТІВ В АНСАМБЛЕВОМУ МУЗИКУВАННІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2022-1-9Ключові слова:
взаємодія, ансамбль, ансамблеве музикування, ансамблева виконавтвоАнотація
У статті висвітлено психологічний аспект питання взаємодії у ансамблевому музикуванні, виявлено найбільш цінне та актуальне в теорії та практиці ансамблевого музикування стосовно означеної теми; систематизовано основні факти, положення та поняття відносно взаємодії в ансамблевому музикуванні, спираючись на досягнення світової та сучасної практичної психології, філософії, культурології. Розкрито сутність поняття «взаємодія»; окреслено шляхи та засоби досягнення спільних, узгоджених дій учасників ансамблю, їх комунікативних контактів – як міжособистісних, так і професійно-виконавських. Всебічно розглянуто та проаналізовано умови практичної взаємодії музикантів-ансамблістів; обгрунтовано, що ця взаємодія може бути тільки творчою, інакше – за однобічним та нерозділеним впливом одного суб’єкта на інший – губиться справжній сенс самого поняття «взаємодія». Визначено роль взаємодії як психологічного фундаменту ансамблевої діяль- ності. Розглянуто в музично-педагогічному та професійно-виконавському аспектах категорія «ансамблеве музи- кування». Виявлено та охарактеризовано основні компоненти, які утворюють складну систему навчання гри в ансамблі. В зв’язку з цим проаналізовано проблеми міжособистісних та професійних комунікацій музикантів, які приймають участь в процесі виконання ансамблевої музики. Проаналізовано фактори, які сприяють зміцненню творчого взаєморозуміння між всіма учасниками процесу вивчення та виконання ансамблевої музики. Мета роботи полягає в тому, щоб обґрунтувати необхідність комплексного підходу до вивчення ансамблевої діяльності. Такий підхід, де дослідження психологічного компоненту може відбуватися лише за умови його тісного взаємозв’язку з педагогічним та виконавським компонентами, тобто в їх триєдності дозволяє виявити основні проблеми ансамблевого музикування та намітити шляхи їх вирішення. Наголошено, що взаємодія є системо- утворюючим фактором, психологічним фундаментом професії музиканта-інструменталіста.
Посилання
Білодід І.К. Словник української мови (Т. 1). Київ : Наукова думка, 1970. Т. 1. 346 с.
Давидян Р. Психологические аспекты квартетного музицирования. Музыкальное исполнительство и современность. Москва : Музыка, 1988. Вип. 1. С. 128-155.
Келдыш Ю. В. (Ред.) Музыкальная энциклопедия. Москва : Советский Композитор. 1973. Т. 1. 1054 с.
Медушевский В. В. Энциклопедический словарь юного музыканта. Москва : Педагогика, 1985. 356 с.
Моісєєва М. А. Інтеграція музикознавчих і психолого-педагогічних знань як чинник творчої інтуїції музиканта. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2005. Вип. 21. C. 51-54.
Молчанова Т. О. З історії ансамблевого музикування: монографія. Львів: «Сполом», 2005. 160 с.
Польская И. И. Камерный ансамбль: история, теория, эстетика. Харьков.: ХДАК, 2001. 396 с.
Польська І. Камерний ансамбль: феноменологія жанру. Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка. Львів, 2010. Вип. 24. С. 4-14.
Сельченок К., Шведерський А. (Авт.-сост.). Психология художественного творчества. Минск : Харвест, 1999. 752 с.
Цыпин Г. (Авт.-сост.) Психология музыкальной деятельности. Теория и практика. Москва : Академия, 2003. 368 с. (Шинкарук, 2002: 77).
Шинкарук В.І. (Ред.). (2002). Філософський енциклопедичний словник. Київ : Абрис. 2002.