ВІДОБРАЖЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ ЕПОХИ В БІОГРАФІЇ МИТЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2022-1-20Ключові слова:
художній образ, художній образ епохи, біографія, митецьАнотація
У статті розглянуто дефініції «образ», «художній образ», подано авторське тлумачення поняття «художній образ епохи». Проаналізовано способи зображення обліку різних ер в біографії майстра. Доведено, що літопис ілюструє портрет віку інтерпретуючи буття й креативні здобутки маестро. Мета публікації – висвітлити сутність художнього образу доби, виявити специфіку його презентації крізь призму життєпису митця. Методологію вивчення проблематики визначили наступні підходи: культурологічний – осягаючи взаємозв’язки між суспільними і духовними явищами конкретного історичного періоду; біографічний – осмислюючи існування креативної персони; компаративного – порівнюючи літописи розмаїтих віків; аналітичного – при опануванні літератури за темою студії; теоретичного узагальнення – підводячи підсумки праці. Наукова новизна – вперше у національному мистецтвознавстві розкрито особливості імплементації художнього образу доби через хроніки майстра. Висновки. Художній образ епохи – своєрідна форма ментального відображення реальності, подана в аспек- ті функціонування основних філософських концептів, домінуючих ідеалів, здобутків homo sapiens, соціологічних, психологічних та інших параметрів. Він відтворює відношення до цивілізаційних процесів й персони, яка є їх активним учасником. Провідні тенденції часу віддзеркалені творчістю метрів, котрі власною практикою акуму- лювали його світоглядні постулати, сприяли становленню засадничих вимірів. Біографія ілюструє еру, досліджуючи буття індивідуума. Вона апелює достовірними фактами, відомостями, документальними джерелами, поетичними опусами, викладених вербально. Літопис майстра – наукова оповідь про життя неординарної постаті. Експлікація її долі відбувається на тлі соціально-політичної ситуації віку. Жанр демонструє прогресивні філан- тропічні доктрини, представлені надбаннями креативної персони. Остання визначає побутування духовності, актуалізує питання мистецької пам’яті, зберігає, примножує напрацювання людства. Художній образ епохи, імплементований хроніками знакових діячів, – складний комплекс культурологічно-інтенціональних утворень, що через суб’єктивний мікрокосмос виражає макрокосмос певної доби.
Посилання
Аверинцев С. Плутарх и античная биография. Москва: Наука, 1973. 279 с.
Артамошкина Л.Е. Концептуализация биографического текста в культурно-историческом дискурсе: автореф. дис. … д-ра. филос. наук: 24.00.01. Санкт-Петербург, 2013. 44 c.
Асталош Г.Л., Микуланинець Л.М. Творчий портрет як спосіб пізнання особистості митця. Modern Ukrainian musicology: from musical artifacts to humanistic universals : Collective monograph. Riga, Latvia: “Baltija Publishing”, 2021. pp. 111 – 125.
Валевский А.Л. Основания биографики. Киев: Наукова думка, 1993. 110 с.
Иконникова С.Н. Биографика как часть исторической культурологии. Вестник СПбГУКИ. 2012. № 2 (11). С. 6 – 10.
Курбатов С.В. Історичний час як детермінанта творчого процесу. Київ: Інформ. системи, 2008. 172 с.
Максименко Ю, Синенький Д. Теоретичні засади пізнання художнього образу. Психологія і суспільство.2009. № 4. С. 181 – 185.
Новосад Н.І., Мороз Л.В. Художня біографія як різновид ренесансної «літератури факту». Актуальні проблеми філології та методики викладання гуманітарних дисциплін. 2014. С. 42 – 44.
Серикова Т.Ю. Проблема художественного образа в искусствознании. ВЕСТНИК Челябинской государственной академии культуры и искусств. 2010. № 4 (24). С. 95 – 98.
Соловйов В. А. Художній образ в мистецтві як феномен освоєння свідомістю людини навколишньої дійсності. Актуальні питання культурології. 2016. С. 206 – 210.