МОДЕРНІСТСЬКИЙ ЗВУКОПИС У П’ЯТИ ХОРАХ БОРИСА ЛЯТОШИНСЬКОГО НА ВІРШІ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО: СТИЛІСТИКА ХОРОВОГО МИСЛЕННЯ

Анотація

Творча спадщина одного із засновників музичного модернізму в українській музиці Бориса Лятошинського, що належить до кращих сторінок вітчизняної культури, вивчена музикознавством, здебільшого, за симфонічним і камерним жанрами. Натомість, менш дослідженими її перлинами є хорові твори, зокрема, два цикли на вірші Максима Рильського ор. 64 та ор. 65 (1964), які стали прикладами високого рівня модерністського звукопису в українській хоровій творчості, що дає підстави їхнього бачення у загальноєвропейській панорамі музичного мистецтва ХХ століття. Відтак, дослідження даної теми на прикладі першого із циклів, що складається із П’яти хорів ор.64, має високий ступінь актуальності та значущості для сучасної науки й мистецької практики. Мета статті – виявити характерні риси стилістики хорового мислення у П’яти хорах a cappella ор. 64 Бори- са Лятошинського на вірші Максима Рильського та обґрунтувати модель модерністського звукопису в україн- ській хоровій музиці середини ХХ століття. Методологія дослідження пов’язана із такими його завданнями: 1) огляд основних досліджень хорової твор- чості Б. Лятошинського; 2) аналіз циклу П’яти хорів Б. Лятошинського на вірші М. Рильського крізь призму стилістики хорового мислення; 3) висновки про типологізацію модерністського звукопису у вказаному циклі та визначення перспектив подальших досліджень задекларованої проблеми. Наукова новизна. У результаті аналізу стилістики хорового мислення у П’яти хорах ор. 64 Бориса Лятошин- ського на вірші Максима Рильського здійснено типологізацію ознак модерністського звукопису та обґрунтовано модель його реалізації в українській хоровій музиці ХХ століття. Висновки. Модель модерністського звукопису, представлена у хоровому циклі ор. 64 Б. Лятошинського, сформована на основі чотирьох типів стилістики хорового мислення, а саме: 1) поліфонізоване, quasi сецесійне переплетення арабескових ліній («Осінь», «Дощ одшумів»); 2) варіантна робота з мелодичними формулами за прикладом модернової орнаментальності, що створює особливий інтервальний фонізм по вертикалі («Дощ»); 3) мʼяко-експресіоністичний гармонічний колорит і політональність («Широке поле»); 4) звукозображальність та ладова альтераційність («Колискова»). Перспективи подальших досліджень задекларованої тематики полягають в аналізі хорової творчості мистця у загальноєвропейському контексті та в осмисленні, на цій основі, головних тенденцій розвитку української музики як європейського явища ХХ століття.