МУЗИКА У ХАРКІВСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ АКАДЕМІЧНОМУ ТЕАТРІ ЛЯЛЬОК ІМЕНІ В. А. АФАНАСЬЄВА: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ТА ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2022-6-2Ключові слова:
композиторська творчість, музика в театрі, композиторська школа, традиції та новації, музичне рішення вистави, звуковий образ вистави, темброва семантика.Анотація
Актуальність теми зумовлена відсутністю в сучасному музикознавстві спеціальних наукових досліджень, присвячених музиці у театрі ляльок, та розкривається через затребуваність дослідження й увиразнення ролі музики, що становить невід’ємну складову лялькової вистави як художньої цілісності. Метою наукової статті є виявлення специфіки функціонування музики у виставах Харківського державного академічного театру ляльок імені В. А. Афанасьєва в історичному дискурсі; в тому числі – на конкретному прикладі виявити роль музики у новітній постановці театру. Методологія дослідження заснована на поєднанні історичного, структурно-функціонального, семантичного, жанрово-стилістичного, системного підходів. Вперше у науковій практиці здійснено історичний огляд репертуару Харківського театру ляльок саме з точки зору функціонування музики у його виставах. Виявлено, що від початку своєї історії театр був і є носієм традицій співпраці режисерів із композиторами Харківської школи, і, водночас, – платформою для творчих пошуків та експериментів, які вивели театр на новий рівень на початку ХХІ століття. Новітній період історії театру (з 2007 року до сьогодення) пов’язаний з виставами головної режисерки Оксани Дмітрієвої і відзначений принциповим підходом до процесу музичного оформлення вистави: музика постає невід’ємною вагомою складовою загальносценічного дійства та носієм семантичних кодів до осмислення художньої ідеї вистави. На прикладі аналізу музичного рішення новітньої постановки Харківського театру ляльок визначено ті ключові компоненти, які формують звуковий образ вистави: це система музичних характеристик персонажів, вибір музичних тембрів як носіїв певної семантики, звуки-шуми, які виконують звукозображальну функцію. Досвід функціонування музики у виставах у Харківському театрі ляльок засвідчує роль композитора, який є повноправним учасником постановочного процесу разом із режисером і художником.
Посилання
Білас О. Композиторський стиль як чинник художньої цілісності драматичного спектаклю (на прикладі музики А. Кос-Анатольського та В. Камінського до вистав Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької) : дис. … канд. мистецтвознавства. Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка. Львів, 2018.
Рубинский А. Очерки истории Показательного театра кукол в Харькове. К теории и практике харьковской школы кукольников. Харьков : Золотые страницы, 2018.
Рябуха Н. Трансформація звукового образу світу в фортепіанній культурі: онтосонологічний підхід : дис. ... доктора мистецтвознавства. Харківська державна академія культури. Харків, 2017.
Ужинський М. Сценофонія як культурно-мистецький феномен : автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства. Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2021.
Фількевич Г. Музика в драматичному театрі. Київ : КНУКіМ, 2004.
Фількевич Г. Музика і український театр: започаткування контактів та взаємодії. Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ ст. Київ : Інтертехнологія, 2006, 83–102.
Фількевич Г., Леоненко Я. Музичний простір вистав Леся Курбаса. Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ ст. Київ : Інтертехнологія, 2006, 325–350.
Фількевич Г. Музика як компонент образного синтезу вистав українського драматичного театру другої половини ХХ століття. Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ ст. Київ : Інтертехнологія, 2006, 587–606.
Харківський державний академічний театр ляльок. Історія репертуару. Retrieved from https://puppet.kharkov.ua/ isrtoria-repertuara.html
Шекспір В. Гамлет, принц данський / пер. з англ. Ю. Клена. Клен Ю. Твори : В 4 т. Торонто : Фундація імені Юрія Клена, 1960. Т. 4.
