ЛІРИКО-ПСИХОЛОГІЧНА ДРАМА «ЖАЛЬ ЗА МИНУЛИМ» У ДЗЕРКАЛІ СВОГО ЧАСУ: ЛУ СІНЬ – ШИ ГУАННАНЬ

Анотація

Звернення до опери Ши Гуаннаня («Жаль за минулим» («Regret for the Past» / 伤逝) є актуальним у контексті інтеграційних процесів, що характеризують сучасне музично-театральне мистецтво Європи та Китаю. Особливості лібрето опери, заснованого на оповіданні видатного китайського письменника і мислителя Лу Сіня (справжнє ім’я – Чжоу Шужень, 1881–1936) «Скорбота за минулим, або Записки Цзюаньшена» (1925), розглядаються крізь призму соціально-історичних процесів ХХ століття, що мали безпосередній вплив на сюжетну концепцію твору Лу Сіня та музичну драматургію опери Ши Гуаннаня. Розділені часовою дистанцією у понад п’ятдесят років, опера Ши Гуаннаня та оповідання Лу Сіня опинилися на піку хвилі своєї доби. У роботі вивчаються основні чинники, що визначили особливості світосприйняття та естетичні погляди Лу Сіня, досліджуються основні проблемні лінії творчості письменника, виявляються стрижневі етичні питання, висвітлені в оповіданні «Скорбота за минулим». Драматургія та система художніх образів літературного твору аналізуються з погляду актуальних проблем китайського суспільства першої чверті ХХ століття. Взаємини двох центральних персонажів твору, Цзюаньшена (тенор) та Цзицзюнь (сопрано), є центром драматургії опери Ши Гуаннаня «Жаль за минулим». Історія, розказана від першої особи, є драматичним каяттям головного героя. Цзюаньшен та Цзицзюнь належали до покоління, пробудженого хвилею нової культури. Їхня молодість збіглася із трагічними подіями «Руху 4 травня». Вони прагнули до демократії та науки, жадаючи вільного та безумовного кохання. Проте жорстоке суспільне засудження та соціальні перешкоди призвели до непереборних труднощів у житті закоханої пари. У статті висвітлюються явні та приховані мотиви, які спонукали Ши Гуаннаня по-новому осмислити давно відомий, проте далеко не типовий для Лу Сіня текст. Зосередження на внутрішньому світі героїв зумовлює всю музично-сценічну структуру опери Ши Гуаннаня «Жаль за минулим». Головною рисою опери є камерність. Прихильність Ши Гуаннаня до жанрової гілки європейської лірико-психологічної опери (Дж. Пуччіні, Ж. Массне, П. Чайковський) є очевидною. На матеріалі постановок «Regret for the Past» у 1981 (Beijing People’s Theater) та у 2018 (China National Opera and Dance Drama Theatre) роках аналізується сучасна виконавсько-сценографічна практика. У статті виявляються композиційні та драматургічні особливості опери в аспекті взаємодії китайської та західноєвропейської традицій, розкривається технологія органічного поєднання в стилістиці опери національних кодів з академічною музичною мовою; визначається оригінальність творчого методу Ши Гуаннаня, зумовлена збереженням великої кількості традиційних культурних чинників.