THE IMAGE OF ORPHEUS IN THE SPIRITUAL AND AESTHETIC SPACE OF GERMAN-AUSTRIAN MUSICAL CULTURE OF THE MODERN ERA
Keywords:
Orpheus, Orphism, musical culture of Austria and Germany, opera, genre, style, myth, Orphic myth, classicism, expressionism, piano concerto.Abstract
The study summarizes the features of the reproduction of Orphic themes in German-Austrian musical culture of the 17th – early 20th centuries. The purpose of the work is to identify the genre and stylistic specifics of the embodiment of the image of Orpheus in the German-Austrian music-historical tradition of the Modern Age and its spiritual and aesthetic quests. Methodology of the work. Genre-style, intonation, interdisciplinary, music-culturological, as well as analyticalmusicological research methods were essential for this work. The scientific novelty of the work is determined by the fact that it summarizes for the first time information about the genre and style metamorphoses of the image of Orpheus in German-Austrian culture and music of the Modern Age. Conclusions. The German-speaking musical world of Modern Europe reveals the originality of the approach in reproducing the Orphic theme. The mentioned figurative sphere finds an original embodiment both in the poetics of G. Schütz’s «Orpheus and Eurydice» and in the concept of L. Beethoven’s 4th piano concerto, in which all parts are connected with the story of the key events of Orpheus’s life and his spiritual and artistic mission, represented in Ovid’s «Metamorphoses». The Orphic theme in Austrian culture is also represented by J. Haydn’s opera «The Soul of the Philosopher, or Orpheus and Eurydice», the poetics of which, on the one hand, fully fits into the typology of opera seria, on the other hand, returns the aforementioned genre tradition and popular myth towards emphasizing the spiritual and philosophical issues of the Austrian Enlightenment, also adjusted by the ideas of Freemasonry. At the beginning of the 20th century, the Orphic theme, represented in the stream of traditions of Austrian expressionism, receives a vivid embodiment in the opera «Orpheus and Eurydice» by E. Kreneck – O. Kokoschka, which recreates the famous myth in the spirit of tragic grotesque. Its dramatic conflict is realized in the consistent interaction of contrasting figurative and intonation spheres in the spirit of the romantic opera of the 19th century, extremely enhanced by the «extreme expressionism» of expression, which is manifested in the musical language of E. Kreneck’s opera, in which atonality prevails as a sign of complete disharmony of the relations of the main characters. Accordingly, the vocal style of this work, in contrast to the melodic and ariostic tone of Orphic operas of previous eras, gravitates towards a complex recitative of the instrumental type.
References
Бачинська Ю. Геній та міф в оперному баченні Й. Гайдна. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: зб. наук. пр. Вип. 27: Й. Гайдн – І. Котляревський: мистецтво оптимізму / Харк. держ. ун-т мистецтв ім. І. П. Котляревського; ред.-упоряд. Л. В. Русакова. Харків: Тимченко, 2009. С. 123–129.
Бачинська Ю. Сценічні втілення опер Йозефа Гайдна (за матеріалами німецьких музикознавців). Часопис НМАУ імені П. І. Чайковського. 2013. № 3. С. 44–54.
Джулай Г. А. Метаморфози образу Орфея у французькій сольній кантаті XVII–XVIII століть. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Мистецтвознавство. 2022. Вип. 40. С. 25–31.
Еліаде М. Священне і мирське. Міфи, сновидіння і містерії. Мефістофель і андрогін. Окультизм, ворожбитство та культурні уподобання /пер. Г. Кьорян, В. Сахна. Київ: Основи, 2001. 592 с.
Єленський В. Орфізм Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. Київ: Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України: Абрис, 2002. С. 456.
Єрмоленко В. А. Орфей, Діоніс та мрії про регенерацію: філософсько-літературні сюжети ХІХ ст. Людина в часі (філософські аспекти української літератури ХХ–ХХІ ст.) / упоряд. В. Моренець, М. Ткачук, / наук. ред. В. Моренець; Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія». Київ: Унів. видавництво «Пульсари», 2010. С. 54–75.
Касьянова О. В. Міф про Орфея та Еврідіку в хореографічних інтерпретаціях музичного театру. Часопис НМАУ імені П. І. Чайковського. 2013. № 3. С. 100–106.
Козовик І. Словник античної міфології. Київ: Навчальна книга – Богдан, 2006. 312 с.
Колощук Н. Г. Орфей та Нарцис у парі, або Модерн крізь призму архетипних образів еґо-тексту. Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки / Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки; [редкол.: В. Ф. Давидюк та ін.]. Луцьк, 2011. № 13: Філологічні науки: Літературознавство. С. 64–71.
Конєва Я. «Лісова пісня» про Орфея та Евридику (метаморфози античного міфу у творчості Лесі Українки). Філологічні семінари. 2011. Вип. 14. С. 101–106.
Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. 4-е видання. Тернопіль: АТ «Тарнекс», за участю МП «Мальви», 1993. 416 с.
Мітракова О. О. Інтерпретація образу Орфея в європейській прозі ХХ століття: дис. … доктора філософії: 035 – Філологія. 03 – Гуманітарні науки / Бердянський державний педагогічний університет. Бердянськ, 2021. 201 с.
Орфізм. Українська мала енциклопедія: 16 кн.: у 8 т. / проф. Є. Онацький. Буенос-Айрес, 1962. Т. 5, кн. X: Літери Ол – Пер. С. 1245-1246.
Франко І. Дещо про Орфея та приписувані йому твори. Франко І. Я. Зібрання творів у 50 т. Київ: Наукова думка, 1976. Т. 9. С. 81–100.
Bernstock Judith. Under Spell of Orpheus. The Persistence of a Myth in Twentieth-Century Art. Carbondale and Edwardsville: Southern Illinois University Press, 1991. 241 p.
Böhme Robert. Orpheus: der Sänger und seine Zeit. Bern: Francke, 1970. 576 р.
Clark C. Revolution, rebirth, and the sublime in Haydn’s L’anima del filosofo and The Creation. Engaging Haydn: Culture, Context, and Criticism. Cambridge University Press. 2012. Р. 100–123.
Finscher L. Joseph Haydn und seine Zeit. Laaber: Laaber-Verl., 2002. 558 S.
Friedman J. B. Orpheus in the Middle Ages. Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 1970. 267 p.
Jander Owen. Beethoven’s «Orpheus» Concerto: the fourth piano concerto in its cultural context. Pendragon Press, 2009. 236 s.
Jander Owen. Beethoven’s «Orpheus» Concerto. URL: https://medium.com/classicholic/jander-orpheusfc1e886a5787 (дата звернення: 23.01.2025).
Jander Owen. Beethoven’s «Orpheus in Hades»: the Andante con moto of the Fourth Piano Concerto. 19th-Century Music. 1985. 8 (3). Р. 195–212.
Knoch Hans. Orpheus und Eurydike. Der antike Sagenstoff in den Opera von Darius Milhaud und Ernst Krenek. Regensburg: Gustav Bosse Verlag, 1977. 277 s.
Marx A. B. Ludwidg van Beethoven. Leben und Schaffen. New York: Georg Olms Verlag Hildesheim, 1979. 806 s.
Orpheus. The Metamorphoses of a Myth. Toronto: University of Toronto Press, 1982. 238 p.
Rietveld L. C. J. Il trionfo di Orfeo: la fortuna di Orfeo in Italia da Dante a Monteverdi. Amsterdam: in eigen beheer. 2007. 445 p.
Segal C. Orpheus: The Myth of the Poet. Baltimore and London: Johns Hopkins University Press, 1989. 233 p.
Silke Leopold. Haydn und die Tradition der Orpheus-Opern. Musica. 1982. № 36. S. 131–135.
Stenzl J. Ernst Krenek, Oskar Kokoschka und die Geschichte von Orpheus und Eurydike. Edition Argus, 2005. 160 s.
Summerer Leonhard. Oskar Kokoschka und Ernst Krenek – Orpheus und Eurydike. URL: https://musikwissenschaft-leipzig.com/category/orpheus/ (дата звернення: 23.01.2025).
Warden J. Orpheus and Ficino. Orpheus: The Metamorphoses of the Myth. Toronto: University of Toronto Press, 1982. P. 90–238.
