ТВОРЧІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ В ОБ’ЄКТИВІ МУЗИКОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПОДРУЖЖЯ ОСИПА ЗАЛЕСЬКОГО І ГАЛИНИ ЛАГОДИНСЬКОЇ-ЗАЛЕСЬКОЇ НА СТОРІНКАХ ЖУРНАЛУ «ОВИД»
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2023-2-1Ключові слова:
Галина Лагодинська-Залеська, Осип Залеський, журнал «Овид», музикознавча думка, стаття, публіцистика, композитор, митець.Анотація
Мета роботи полягає в репрезентації та аналізі музикознавчої спадщини видатної української піаністки Галини Лагодинської-Залеської, яка в останні роки свого життя захопилася музикознавством та зосередила творчий погляд на діяльності українських композиторів-емігрантів. Також, стаття має на меті виокремити вагому роль Осипа Залеського у формуванні Г. Лагодинської-Залеської як музикознавиці. Методологія дослідження поєднує системний і структурний підходи, музично-аналітичний метод в аналізі музикознавчої спадщини мисткині та синтезу її структурних елементів, які дають можливість грунтовно розкрити публіцистичні здобутки Галини Лагодинської-Залеської. Окреслення головних напрямів музикознавчої діяльності Г. Лагодинсько-Залеської, яка набуває прогресивного розвитку в середині ХХ століття, й зумовлює наукову новизну. Висновки. Завдяки творчому подружньому тандему з Осипом Залеським – композитором, музикознавцем, педагогом, громадським діячем, диригентом Галина Лагодинська – відома піаністка, педагог розкрилася як авторка ґрунтовних наукових статей, рецензій та творчих портретів у діаспорних часописах, зокрема в журналі «Овид». Мистецький квартальник «Овид» згуртовував у спільній праці українських культурних діячів. Декілька статей наукового характеру й життєписи українських митців опублікував у цьому журналі О. Залеський, а Г. Лагодинська-Залеська дописувала в постійній рубриці «Українські композитори на чужині». Серед публікацій творчі портрети, присвячені українським композиторам діаспори, зокрема, Миколі Фоменку, Зиновію Лиську, Василю Безкоровайному, Андрію Гнатишину, Василю Витвицькому, Ігору Соневицькому. Галина Лагодинська-Залеська висвітлювала маловідомі сторінки з життя митців, розкривала багатовекторність їхньої музичної діяльності, аналізувала композиторську спадщину і стильові ознаки письма митців. Авторка прославляла українських композиторів, які у важких умовах еміграції зуміли поповни1ти музичну скарбницю України новими композиціями, науковими і музикознавчими працями. Завдяки літературно-мистецькому журналу «Овид», вона популяризувала творчість українських композиторів у світових діаспорних осередках.
Посилання
Житкевич А. Дорогами життя Осипа Залеського. URL: http://meest-online.com/culture/dorohamy-zhyttyaosypa- zaleskoho
Залеський О. З музичного світу. Альманах Станиславівської землі: зб. матеріалів до історії Станиславова і Станиславівщини. 1985. Т. 2. С. 122–133.
Карась Г. В. Музикознавча спадщина Осипа Залеського. Мистецтвознавчі записки. 2014. Вип. 25. С. 29–39.
Костюк О. Осип Залеський – музиколог, композитор, педагог. Альманах Станіславівської землі: збірник матеріалів до історії Станіславова і Станіславівщини. 1975. Т. 1. С. 571–573.
Лабанців-Попко З. Сто піаністів Галичини. Львів, 2008. С. 56.
Лагодинська-Залеська Г. Андрій Гнатишин. Овид. 1959. Ч. 6 (104). С. 30–32.
Лагодинська-Залеська Г. Василь Безкоровайний. Овид. 1958. Ч. 9 (98). С. 18–19
Лагодинська-Залеська Г. Василь Витвицький. Овид. 1959. Ч.7 (105). С. 27–29.
Лагодинська-Залеська Г. Зиновій Лисько. Овид. 1958. Ч. 7 (96). С. 21–22.
Лагодинська-Залеська Г. Ігор Соневицький. Овид. 1961. Ч. 6 (117). С. 23–24.
Лагодинська-Залеська Г. Микола Фоменко. Овид. 1957. Ч. 10 (87). С. 17–18.
Таран І. Осип Залеський та Галя Лагодинська-Залеська у контексті музичної культури Галичини першої половини ХХ століття. Вісник Прикарпатського університету. 2004. Вип. 4. С. 63–72.
