ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІДНИХ ДУХОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У СКЛАДІ АНСАМБЛЮ «ТРОЇСТІ МУЗИКИ»
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2024-4-6Ключові слова:
мідні духові інструменти, інструментальна музика, ансамбль «троїсті музики», документування музичного фольклору, архіви народної музики, українська етномузикологія, етномузикознавчі дослідження.Анотація
У дослідженні узагальнено історичний контекст функціонування мідних духових інструментів у складі національного інструментального ансамблю троїстих музик. Мета статті полягає у дослідженні історичного контексту функціонування мідних духових інструментів в сучасному складі «троїстих музик», а також виконавські особливості ансамблю в контексті етномузикологічних досліджень. Методологія дослідження складається з наступних методів: аналітичного, історико-хронологічного, узагальнювального, джерелознавчого та методу дедукції. Наукова новизна полягає у дослідженні функціонування мідних духових інструментів в сучасному складі ансамблю троїстих музик. Висновки. Функціонування мідних духових інструментів в сучасному складі «троїстих музик» пов’язано з розвитком народного ансамблевого виконавства, що від другої третини ХІХ століття усталилось у фольклорно- аматорському середовищі. Відтоді ансамблевий склад змінювався, що заклало основу для наукових спостережень діяльністю «троїстих музик» на тривалому історичному етапі. Від початку цей ансамблевий тип складався із скрипки, басолі та бубна, проте згодом використовувалися і мідні духові інструменти, такі як труба, тромбон, туба тощо. Мобільність конструкції духової групи та акустичні особливості, зокрема, сила звучання чи тембральна яскравість, стала тим чинником, що сприяв їх закріпленню у складі ансамблю. Це також впливало на популяризацію національної пісенно-інструментальної творчості, а також і на подальшу інтеграцію у вже сучасні форми виконання. Всі ці процеси впродовж тривалого часу фіксувалися в формі архівів народної музики, у документальних свідченнях, в аудіозаписах, а також у дослідницьких працях українських науковців-етномузикологів.
Посилання
Бовсунівська Н. Інструментальний усесвіт Волині. Актуальні проблеми народно-інструментального виконавства в Україні: історія і сучасність. Рівне : Волин. обереги, 2017. С. 21–30.
Довгалюк І. Кілька штрихів до історії експедиції Філарета Колесси на Миргородщину (на основі епістолярію Філарета Колесси). Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка. 2012. Ч. 28. С. 114–134.
Довгалюк І. Фоноархів Осипа Роздольського. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 1999. Вип. 27. С. 101–115.
Довгалюк І., Добрянська Л. Етномузикологія України на зламі ХХ-ХХІ століть (1991–2022): наука, видання, конференції. Проблеми етномузикології. 2022. Вип. 17. С. 5–15.
Дрозда П. “Троїста музика” як різновид автентичного та самодіяльного народно-інструментального виконавства Західної України 1940–1980-х років. Студії мистецтвознавчі. 2008. № 4. С. 27–34.
Іваницький А. Історичний синтаксис фольклору. Вінниця: Нова Книга, 2009. 404 с.
Іваницький А. "Українські пісні Закарпаття" Володимира Гошовського: перевидання. Народна творчість та етнографія. 2005. № 5. С. 112–114.
Мацієвський І. Троїста музика (До питання про традиційні інструментальні ансамблі). Ігри та співголосся. Контонація. Музикологічні розвідки. Тернопіль: Астон, 2002. С. 95–111.
Пасічник В. Головні тенденції розвитку української та зарубіжної етномузикології другої половини XX ст. Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. 2013. № 5. С. 497–513.
Пасічняк Л. Традиції ансамблю троїстих музик в музичній культурі Прикарпаття. Актуальні проблеми народно-інструментального виконавства в Україні : історія і сучасність. Рівне : Волин. обереги, 2017. С. 57–67.
Мацієвський І. Троїста музика (До питання про традиційні інструментальні ансамблі). І. Мацієвський. Ігри та співголосся. Контонація. Музикологічні розвідки. Тернопіль, 2002. С. 95–111.
Трофимчук О. Сучасні тенденції розвитку гуртових форм народно-інструментального музикування в Україні. Традиція і національно-культурний поступ. Харків, 2005. С. 178–185.
Федун І. Еволюція західноукраїнських народних інструментальних ансамблів у ХХ—початку ХХІ століть. Музикознавчий універсум. Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені МВ Лисенка. 2019. Вип. 45. С. 53–69.
Хай М. Музично-інструментальна культура українців (фольклорна традиція). Київ-Дрогобич, 2007. 543 с.
Черкаський Л. Українські народні музичні інструменти. Київ, 2003. 264 с.
Шрамко І. Українські народні музичні інструменти в Музеї народної архітектури та побуту УРСР. Київ: Музей народної архітектури та побуту України. 1970. 54 с.
Lawergren B. The origin of musical instruments and sounds. Anthropos. 1988. P. 31–45.
