РИСИ МОДЕРНІЗМУ В КАМЕРНО-ВОКАЛЬНІЙ ТВОРЧОСТІ ВІКТОРА КОСЕНКА
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2024-4-10Ключові слова:
камерно-вокальна творчість В. Косенка, музичний стиль, романтизм, модернізм, символізм, неокласицизм.Анотація
Актуальність дослідження полягає у формуванні нового дискурсу української музичної культури, важливим завданням якого є переосмислення значення творчого доробку композиторів, які вже стали класиками української музики. Творчість В. Косенка, попри популярність та знаковість, у цілому є недооціненою з точки зору масштабності і багатовимірності. Потребують уточнення також стильові домінанти його музики, яка тривалий час розглядалися в контексті романтизму. Мета дослідження полягає в окресленні стильових парадигм камерно-вокальної музики В. Косенка у вимірах музичного модернізму. Методологія дослідження передбачає використання загальнонаукових та спеціальних методів, серед яких системний, компаративний, історико-культурний, музично-аналітичний. Наукова новизна. У дослідженні виокремлено та систематизовано модерністичні риси камерно-вокальної музики В. Косенка, охарактеризовано солоспіви «Вони стояли мовчки», «Мобілізують- ся тополі», «Старовинна пісня» у стильових парадигмах музики модернізму. Висновки. Камерно-вокальна музика В. Косенка раннього періоду, окресленого як постромантично-символістський, відзначається лаконізмом, символістською недомовленістю, посиленим психологізмом, екстатичністю як формою передачі емоційних станів та прийомом побудови драматургії твору, пріоритетністю фортепіанного супроводу як засобу драматургічного розвитку, посиленням декламаційного компоненту та зменшення ваги кантиленності у вокальній партії, орієнтацією на пізньоромантичний стиль, що характеризується ускладненням гармонічної вертикалі. У пізніх солоспівах митця, в яких відбилися неокласичні тенденції, помітна тенденція руху в бік «нової простоти», для якої характерно не лише звертання до старовинних жанрів європейської музики, а й повернення до прозорості і ясності форм та музичної мови, притаманній класичному періоду розвитку європейської музики. Полістилістичність є рисою, що сполучає обидві стильові домінанти у творчості В. Косенка, а єднальним чинником у стильовій еволюції композитора стає музика романтизму, яка не лише формує його індивідуальний стиль, а відбиває специфіку українського модернізму, для якого характерно оновлення в рамках традиції, а не її руйнація.
Посилання
Вавренчук І. А. Сецесійні акценти у вокальній ліриці В. Косенка. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. 2012. № 3. С. 140‒146.
Ван Дуаньгуй. Мелос як парадигма вокального мистецтва: на матеріалі творчої практики України та Китаю: дис. ... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 «Музичне мистецтво». Харків, 2019. 200 с.
Даценко В. П. Особистісні детермінанти творчої індивідуальності Віктора Косенка: дис. ... канд. мистецтвознавства: 26.00.01 «Теорія та історія культури». Київ, 2021. 199 с.
Довженко В. В. С. Косенко: нарис. Київ: Мистецтво, 1949. 140 с.
Кричинська О. В. «Одинадцять етюдів у формі старовинних танців» для фортепіано В. Косенка: танцювальний сюїтний цикл між минулим і майбутнім. Міжнародний вісник: Культурологія. Філологія. Музикознавство. 2016. Вип. 1 (6). С. 208–213.
Копиця М. Два рішення – дві художні картини світу (романс Віктора Косенка «На майдані» на вірш Павла Тичини). Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2016. Вип. 115: Доля митця в реаліях культурно-історичних процесів першої половини ХХ століття. С. 85–100.
Корчова О. Музичний модернізм як terra cognita: монографія. Київ: Муз. Україна, 2020. 469 с.
Олійник О. С. В. Косенко: популярний нарис. Київ: Муз. Україна, 1989. 62 с.
Ржевська М. Ю. На зламі часів. Музика Наддніпрянської України першої третини ХХ століття у соціокультурному контексті епохи: монографія. Київ: Автограф, 2005. 352 с.
Стецюк Р. М. Віктор Косенко. Київ: Муз. Україна, 1974. 56 с.