ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО БУКОВИНИ ЯК КУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН: ТРАДИЦІЇ, СИМВОЛІКА, РОЗВИТОК

Анотація

У статті досліджується декоративне мистецтво Буковини як унікальний культурний феномен, що відображає етнічну багатогранність та історичний шлях регіону. Розглядається його ключова роль у збереженні народних традицій, світоглядних уявлень та ідентичності буковинського народу. Автор акцентує увагу на глибокій символіці та семантиці, що закладена у візерунках, орнаментах та техніках, які використовуються в різних видах декоративно-прикладного мистецтва, зокрема у вишивці, писанкарстві, художньому різьбленні та ткацтві. Мета дослідження – комплексно дослідити та розкрити феномен декоративного мистецтва Буковини, зосередивши увагу на його глибокому історичному корінні, унікальній символіці та динамічному розвитку крізь століття. Стаття прагне не лише задокументувати багатогранність буковинських традицій, але й проаналізувати їхній вплив на формування регіональної ідентичності та збереження національної спадщини.Також здійснено аналіз впливу історичних та соціокультурних чинників на еволюцію декоративного мистецтва Буковини, його трансформацію від суто утилітарного до естетично-мистецького та обрядово-символічного. Вивчається взаємодія народних ремесел з професійним мистецтвом та їхній внесок у формування українського мистецького простору.Визначено основні критерії, за якими буковинське декоративне мистецтво є феноменом: географічний та історичний синтез, гармонія та символізм, естетика та колорит, різноманітність та досконалість технік. Сформульовано значення декоративного мистецтва Буковини для сучасності, оскільки є джерелом натхнення для сучасних дизайнерів, художників, модельєрів, здобувачів вищої освіти. Акцентовано, що дослідження мистецтва вчить нас цінувати ручну працю, автентичність, та глибокий звʼязок з природою і власним корінням.На основі проведеного аналізу робиться висновок про те, що декоративне мистецтво Буковини є не лише частиною матеріальної спадщини, а й живим джерелом, що підтримує звʼязок між поколіннями та сприяє формуванню національної самосвідомості. Підкреслюється необхідність його подальшого вивчення, збереження та популяризації в умовах глобалізації.