КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВІДЕОІГОР У СОЦІАЛЬНОМУ КОНТЕКСТІ

Анотація

Метою статті є виявлення та аналіз культурологічних аспектів відеоігор у соціальному контексті, зосереджуючись на їхній ролі як інструменту соціокультурної взаємодії, знакової комунікації та персональної залученості. У роботі буде досліджено, як відеоігри не лише відображають сучасні соціальні тенденції, але й активно їх формують, виступаючи повноцінним простором для формування нових зразків поведінки, розуміння спільноти, ідентичності та цінностей. Особливий акцент робиться на вивченні механізмів культурної передачі через ігрові практики, аналізі способів побудови віртуальних спільнот та дослідженні процесів символічного обміну в цифрових ігрових просторах. Методологія дослідження базується на міждисциплінарному підході, що об’єднує культурологічний, соціально-філософський, медіа-аналітичний та ігровий аналіз. Використано методи структурно-семіотичного аналізу для дослідження знакових систем відеоігор, феноменологічний підхід для вивчення досвіду геймерів, а також інструменти цифрової антропології для аналізу онлайн-спільнот. Особлива увага приділена елементам ритуалізації, наративної структури, емоційній залученості та дизайну інтерфейсу як факторам, що визначають особливості ігрового досвіду. Дослідження також включає аналіз конкретних ігрових проєктів, які демонструють різноманітні моделі культурної взаємодії та соціального впливу. Наукова новизна дослідження полягає в культурологічному переосмисленні відеоігор як самостійного явища цифрової культури, що має власну логіку, семіотику та соціальну силу. Наголошено, що відеогра перестає бути лише засобом розваги та перетворюється на форму культурного висловлювання та платформу для соціального моделювання. Вперше пропонується комплексна типологія культурних функцій відеоігор, що включає освітню, соціалізаційну, терапевтичну та креативну складові. У висновках підкреслюється, що відеоігри виступають як новий тип культурного коду, який охоплює як естетичні, так і соціальні компоненти, дозволяючи гравцю не просто споживати контент, а й брати участь у процесі творення значень і взаємодії в цифровому середовищі. Обґрунтовується необхідність розробки нової методологічної парадигми для вивчення інтерактивних медіа як повноцінних культурних явищ, здатних впливати на формування сучасної цивілізаційної моделі та зміну традиційних форм соціокультурної організації.