«ПРОКСЕМІЧНІ ІДЕОЛОГІЇ»: РОЛАН БАРТ У COLLÈGE DE FRANCE

Анотація

Метою статті є дослідження перетину проксемії, ідеології та ідеосфери у лекційних курсах Ролана Барта, прочитаних у Collège de France, а також теоретична експлікація поняття «проксемічні ідеології». Методологія. Методологічну основу дослідження становить міждисциплінарний підхід, що поєднує семіотичну інтерпретацію та герменевтичне читання окремих лекцій Ролана Барта, аналітику неологізмів, разом із тим розгляд зазначеної проблематики базується на деконструкції Жака Дерріда, яка уможливлює виокремлення вшитих в структури сенсів і артикуляцію їх в інших дослідницьких полях. Наукова новизна дослідження полягає у введенні та окресленні поняття «проксемічні ідеології», що не редукується ані до класичних уявлень про ідеологію, ані до нормативних моделей проксемічного простору. «Проксемічні ідеології» позиціонуються як фантазматичні, афективні та нестабільні конфігурації ідеосфери, які перебувають у зоні інтерференції (повсякденні практики, мовні структури) рухливих афектів, фантазмів і дистанцій. Висновки. У статті показано, що в курсах лекцій Ролана Барта проксемія, ідеологія та ідеосфера знаходяться у динамічному та взаємно детермінованому зв’язку. «Проксемічні ідеології» є особливими утвореннями ідеологічного досвіду, які функціонують у повсякденних мікропросторах та, заразом, мають вихід до соціально-політичних і культурних процесів. Вони не оцінюються як суто негативні чи позитивні, а радше виконують роль афективних запобіжників, що дозволяють суб’єкту (індивіду) коливатися між близькістю й дистанцією, нормою і відхиленням, соціальністю й усамітненням. Перспективами подальших досліджень «проксемічних ідеологій» як інструменту аналізу сучасних культурних практик є, зокрема, досвіди війни, художні і мистецькі твори, модифікації тіла, тілесності і матеріальності, доксологеми і міфологеми форм спільного і роз’єднаного життя.