ХУДОЖНІЙ ПЕРЕКЛАД У МУЗИЦІ ЯК ФАКТОР АКАДЕМІЗАЦІЇ НАРОДНИХ ІНСТРУМЕНТІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2022-1-1

Ключові слова:

художній переклад, народні інструменти, академічна музика, жанр транскрипції

Анотація

У статті розглядається явище художнього перекладу в музичному мистецтві як невід’ємна складова репертуару виконавців на народних інструментах. Зазначено, що процес удосконалення та модернізації таких інструментів як баян, акордеон, бандура, домра, значно активізував перекладацьку діяльність, дав можливість виконувати твори академічної музики різних стилів та жанрів. Мета статті полягає в обґрунтуванні закономірностей художнього перекладу в музичному мистецтві та осмисленні його ролі в процесі подальшої академізації народних інструментів. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні комплексного системного підходу, що зумовило використання таких методів дослідження: історико-генетичного, що виявляє генезу явищ; порівняльного-історичного, що дозволяє простежити явище художнього перекладу в музичному мистецтві через аналогії з мовознавством та літературознавством, органологічного, що розкриває специфіку народних інструментів. Наукова новизна статті полягає в обґрунтуванні визначальної ролі музичного перекладу в процесі академізації народних інструментів. Висновки. Удосконалення технічно-виконавських можливостей народного інструментарію та виконавської віртуозності призвели до розширення і збагачення його репертуару, долучення до надбань світової класичної музичної культури. Надзвичайно важливе місце у цьому процесі посів художній переклад у його жанровому розмаїтті. Це дало змогу виконавцям опановувати стильові та жанрові особливості музики світової академічної традиції і репрезентувати нову академічну виконавську епоху, а самим інструмен- там з розряду народних перейти до професійно-академічних, сольно-віртуозних.

Посилання

Бойко Ю. Куда идти народным инструментам? Труды Санкт -Петербургского государственного института культуры, 2015. С. 45-69.

Варламов Д. Становление академической традиции в русском народно-инструментальном искусстве XIX столетия. URL: https://unotices.com/books-u/184702/1 (25.10.2021).

Гончаренко С. Транскрипции как область творчества Новосибирских композиторов. Вестник музыкальной науки, 2013. С. 47-55.

Давыдов Н. Методика переложений инструментальных произведений для баяна. Москва: Музыка, 1989. 176 с.

Жарков О. Художній переклад у музиці: проблеми і рішення: автореф. дис. … канд. мистецтвознав. Київ, 1994. 18 с.

Из воспоминаний В. В. Андрєєва. URL: http://www.gmstrings.ru/articles/russkie-narodnye-instrumenty/k-100-letiyu-so-dnya-rozhdeniya-v-v-andreeva/ (28.11.2021).

Имханицкий М. История исполнительства на русских народных инструментах. Москва, 2018, 640 с.

Липс Ф. Об искусстве баянной транскрипции. Москва: Музыка, 2007. 136 с.

Плющенко М. Темброво-фактурна специфіка транскрипцій за участю баяна чи акордеона композиторів Харкова кінця ХХ –початку ХХІ століття: дис. … канд. мистецтвознав. Харків, 2021. 290 с.

Смирнова Т. Транскрипционное творчество в современном домровом искусстве: дис. … канд. искусств. Воронеж, 2016. 168 с.

Черноіваненко А. Академічне музично-інструментальне мистецтво як предмет музикознавчої системології. Одеса: Видавничий Дім «Гельветика, 2021. 704 с.

Швейцер А. Иоганн Себастьян Бах / пер. с нем. Я.Друскин. Москва: Музыка, 1965. 728 с.

Швейцер А.Д. Теория перевода: статус, проблемы, аспекты. Москва: Наука, 1988. 215 с.

Яницький Т. Теоретичні засади художнього перекладення музичних творів для бандури: автореф. дис. … канд. мистецтвознав. Київ, 2020. 20 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-22

Як цитувати

БОВКАНЮК, П., & ДУДАЙ, М. (2022). ХУДОЖНІЙ ПЕРЕКЛАД У МУЗИЦІ ЯК ФАКТОР АКАДЕМІЗАЦІЇ НАРОДНИХ ІНСТРУМЕНТІВ. Fine Art and Culture Studies, (1), 3–9. https://doi.org/10.32782/facs-2022-1-1

Номер

Розділ

Статті