НОКТЮРН E-MOLL OP.72 Ф. ШОПЕНА В АСПЕКТІ ОСНОВНИХ ПЕДАГОГІЧНО-ВИКОНАВСЬКИХ ЗАВДАНЬ КЛАСУ ФОРТЕПІАНО
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2022-1-14Ключові слова:
ноктюрн, камерний піанізм, інтонаційно-виконавські проблеми, мелодія, супровід, виконавська концепція творуАнотація
Історія справедливо вписала в скрижалі ім’я Фридеріка Шопена. Могутня нота польської національності, пристрасна прив’язаність до своєї батьківщини ніколи не згасали у серці Ф.Шопена і прокреслили величаву, глибоку лінію в його творіннях. Сила трагедійності музики Ф.Шопена не поступається місцем її всепроникаючому ліризму. Особливе місце в творчості композитора належить його дев’ятнадцяти ноктюрнам. Саме в них, як в жодних інших творах Ф.Шопена, сконцентровано інтимний, ліричний початок його мистецтва. В них з підкресленою ясністю виявлено особливості новітнього камерного піанізму, риси салонної витонченості, що сприймалася як антипод вульгарної естрадності, поширеної у віртуозній фортепіанній музиці того часу. Нарешті, в силу домінування мелодичного початку, однотипності акомпанементу ноктюрни Ф.Шопена відзначені особливою безпосередністю висловлювання та доступністю сприйняття. Мета роботи – визначити особливості та специфіку Ноктюрну e-moll op. 72 Ф. Шопена в аспекті основних педагогічно-виконавських завдань класу фортепіано. Методологія дослідження полягає у його спиранні на усталені позиції класичного шопенознавства (праці І. Белзи, Ю. Кремльова, В. Цуккермана та ін.) у поєднанні з визнаними методиками у сфері фортепіанної педагогіки і виконавства (Л. Гаккель, Й. Гофман, О. Катрич, В.Горностаєва, Л. Касьяненко та ін.). Наукову новизну роботи зумовлює комплексний підхід до вирішення інтонаційно-виконавських проблем при вивченні нок- тюрнів Ф. Шопена у мистецьких закладах різних типів. Висновки полягають у визначенні образного змісту, форми пʼєси, первинних та вторинних жанрових ознак тематизму твору, ролі фактури, ладотонального руху композиції, співвідношення мелодії та супроводу, усвідомленні драматургічної функції різних розділів форми, поетапності роботи над різними видами технічних завдань та способів подолання технічних труднощів, необхідності розвитку навичок гри legato, техніки педалізації та rubato.
Посилання
Антонець О.А. Еволюцiя салонної музики в європейськiй культурi: автореф. дис… канд. мистецтвознав.: 17.00.03. Харкiв, 2006. 20 с.
Бэлза И. Облик Шопена – правда и вымысел. Венок Шопену. Москва: Музыка, 1989. С. 33−62.
Гаккель Л. О стильной игре. Исполнителю, педагогу, слушателю. Ленинград: Советский композитор, 1988. С. 75–81.
Горностаева В. Мысли о Ф. Шопене. Вопросы фортепианного исполнительства. Вып. 3. Москва: Музыка, 1973. С. 178–187.
Гофман И. Фортепианная игра. Ответы на вопросы о фортепианной игре. Москва: Музгиз, 1961. 224 с.
Зенкин К. В. Фортепианная миниатюра Шопена. Москва: Издательство Московской консерватории, 1995. 151 с.
Касьяненко Л.О. Работа пианиста над фактурой. Киев: НМАУ имени П.И.Чайковского, 2003. 168 с.
Катрич О.Т. Індивідуальний стиль музиканта-виконавця (теоретичні та естетичні аспекти): автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03. Київ, 2000. 17 с.
Конен В. История зарубежной музыки. Вып. 3. Германия. Австрия. Италия. Франция. Польша. С 1789 года до середины ХIX века. 5-е изд. Москва: Музыка, 1981. 534 с.
Кремлев Ю.А. Фридерик Шопен. Москва: Музыка, 1971. 608 с.
Мазель Л. Исследования о Шопене. Москва: Советский композитор, 1971. 248 с.
Цуккерман В.А. Заметки о музыкальном языке Шопена. Венок Шопену. Москва: Музыка, 1989. С. 168−177.
Collier, Kaitlyn. Chopin’s Musical Elements. 2020. 80 p. URL: https://digitalcommons.liberty.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1679&context=masters
Springer, Bethany. Nocturne: The Life and Music of Chopin. A Senior Project presented to the Faculty of the Music Department at California Polytechnic State University, San Luis Obispo In Partial Fulfillment of the Requirements for the Degree Bachelor of Arts. 2015. 26 p. URL: https://digitalcommons.calpoly.edu/cgi/viewcontent.cgi?referer=https://scholar.google.com.ua/&httpsredir=1&article=1070&context=musp