ЕКОЛОГІЧНЕ НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ВОДИ РЕПРЕЗЕНТАТИВНИХ ДІЛЯНОК Р. ДНІСТЕР

Автор(и)

  • Інна ЄЗЛОВЕЦЬКА Інститут колоїдної хімії та хімії води імені А. В. Думанського Національної академії наук України https://orcid.org/0009-0004-8438-7042

DOI:

https://doi.org/10.32782/pcsd-2024-4-8

Ключові слова:

поверхневі води, показники якості, екологічний норматив, інтегральні індекси, категорії якості, р. Дністер

Анотація

Розроблення природоохоронних норм, які дозволять обмежити антропогенний тиск на природні та змінені водні об’єкти України, підвищити екологічну безпеку, є необхідною умовою збереження і відновлення їх водних екосистем. Наукове обґрунтування і встановлення екологічних нормативів якості поверхневих вод виконували на прикладі репрезентативних ділянок в басейні р. Дністер (в районі м. Заліщики і м. Могилів-Подільський), які відрізняються між собою фізико-географічним розташуванням, природними умовами формування якості води, рівнем антропогенного навантаження та різним галузевим розподілом водокористування. Підґрунтям для створення екологічних нормативів стали результати виконаної екологічної оцінки якості води за вибраними розрахунковими рівнями: 1964, 1973, 1985, 1995, 2000, 2005, 2021 роки, які були близькими за водністю (середні і наближені до середніх за водністю). Вивчено просторово-часову специфіку природних умов та антропогенних чинників формування якості води на репрезентативних ділянках р. Дністер для обґрунтування величин екологічних нормативів. Встановлено оптимальні і допустимі значення екологічних нормативів якості води (ЕН(о) і ЕН(д)) р. Дністер в районі м. Заліщики і м. Могилів-Подільський за 21 пріоритетним показником (в абсолютних величинах і в категоріях), що згруповані по блокам: сольового складу (3 показника), трофосапробіологічним (10 показників) і специфічних речовин токсичної дії (8 показників). Визначено блокові індекси (І1, І2, І3) для ЕН(о) і ЕН(о). Встановлено, що оптимальні значення найповніше відповідають природній характеристиці якості води та найбільш бажані при водоохоронній діяльності, допустимі ж значення відображають неминучі відхилення величин показників якості води в бік погіршення внаслідок нестабільності екологічних умов. Вивчено відповідність сучасного стану якості води репрезентативних ділянок р. Дністер розробленим екологічним нормативам, встановлено перевищення фонового рівня забруднення і визначено перелік пріоритетних показників, які потребують контролю.

Посилання

Водний кодекс України : за станом на 15.11.2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95‑%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 15.11.2024).

Яхнюк А. О. Імплементація екологічного законодавства ЄС у водний кодекс України. Студентський вісник Національного університету водного господарства та природокористування. 2023. Вип. 2 (20). С. 35‒38.

Водна Рамкова Директива ЄС 2000/60/ЄС. Основні терміни та їх визначення. Київ : Твій формат, 2006. 240 с.

Про затвердження екологічних нормативів якості води для визначення екологічного стану масиву поверхневих вод та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства екології та природних ресурсів України : Наказ Міндовкілля від 01.04.2024 р. № 332. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0789-24#Text (дата звернення: 15.11.2024).

Гідрохімічний режим та якість поверхневих вод басейну Дністра на території України : монографія / В. К. Хільчевський, О. М. Гончар, М. Р. Забокрицька та ін. та ін. ; за ред. В. К. Хільчевського та В. А. Сташука. Київ : Ніка-Центр, 2013. 255 c.

Чернявська А. П. Екологічна оцінка та встановлення екологічних нормативів якості води стосовно Десни в межах України. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2001. Т. 2. С. 702‒712.

Коробкова Г. В. Методи екологічного нормування у адміністративно–басейновому управлінні водоохоронною діяльністю. Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення : зб. наук. ст. ХІ Міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 7–11 вересня 2015, УкрНДІЕП. Харків : Райдер, 2015. С. 131–134.

Васенко О. Г., Коробкова Г. В. Загальні принципи визначення екологічних нормативів якості поверхневих вод. Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення : Зб. наук. ст. VІІ Міжнародної наук.-практ. конф., Алушта, АР Крим, 12–16 вересня 2011 р. Т. 1, УкрНДІЕП. Харків : Райдер, 2011. С. 228‒233.

Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями. Київ : Символ-Т, 1998. 28.

Методика встановлення і використання екологічних нормативів якості поверхневих вод суші та естуаріїв України. Київ : Мінекоресурсів України, 2001. 48 с.

Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями (проєкт) / А. В. Гриценко, О. Г. Васенко, Г. А. Верніченко та ін. Харків : УкрНДІЕП, 2012. 37 с.

Хільчевський В. К. Моніторинг вод в Україні: методи оцінювання якості води для різних цілей у зв’язку зі змінами нормативної бази (2014–2021 рр.). Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2021. № 3 (61). С. 6‒19. DOI: https://doi.org/10.17721/2306-5680.2021.3.1.

Васенко О. Г., Коробкова Г. В., Рибалова О. В. Визначення екологічних нормативів якості поверхневих вод з урахуванням прогнозних моделей та регіональних особливостей. East Europian Scientific Journal. 2016. № 8(12). Vol. 3. Р. 5–13.

Васенко О. Г. Комплексне планування та управління водними ресурсами / О. Г. Васенко, Г. А. Верніченко. Київ : Інститут географії НАН України, 2001. 367 с.

Рибалова О. В., Ільїнський О. В., Бондаренко О. О. та ін. Визначення екологічних нормативів для басейну річки Уди в межах Харківської області. WORLD SCIENCE. 2019. № 1(41), Vol.1, January 2019. Р. 36-43. DOI: 10.31435/rsglobal_ws/31012019/6296.

Інтегральні та комплексні оцінки стану навколишнього природного середовища : монографія / О. Г. Васенко, О. В. Рибалова, С. Р. Артем’єв та ін. Харків : НУГЗУ, 2015. 419 с.

Коробкова Г. В. Екологічне нормування якості поверхневих вод на прикладі басейну річки Сіверський Донець (в межах Харківської області) : дис. … канд. географ. наук : 11.00.11. Харків, 2018. 248 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-30

Як цитувати

ЄЗЛОВЕЦЬКА, І. (2024). ЕКОЛОГІЧНЕ НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ВОДИ РЕПРЕЗЕНТАТИВНИХ ДІЛЯНОК Р. ДНІСТЕР. Проблеми хімії та сталого розвитку, (4), 57–65. https://doi.org/10.32782/pcsd-2024-4-8