ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ СТУДЕНТСЬКОГО МІСТЕЧКА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pcsd-2024-4-13Ключові слова:
якість питної води, фізико-хімічні показники, аміак, нітрити, сульфати, хлориди, студентське містечко, Західноукраїнський національний університет, моніторинг водопостачання, спектрофотометр, нормативні стандарти, хімічне забрудненняАнотація
Якість питної води є критично важливим аспектом забезпечення комфортного проживання та навчання студентів у закладах вищої освіти. У рамках дослідження якості води в студентському містечку Західноукраїнського національного університету було проведено аналіз фізико-хімічних показників води у трьох навчальних корпусах. Особливу увагу приділено концентраціям аміаку, нітритів, сульфатів та хлоридів, які можуть впливати на здоров’я споживачів. Метою даного дослідження є оцінка якості питної води у студентському містечку Західноукраїнського національного університету шляхом аналізу фізико-хімічних та мікробіологічних показників. Зокрема, проведено визначення вмісту аміаку, нітритів, сульфатів та хлоридів, їх відповідності нормативним стандартам та ідентифікацію можливих джерел забруднення. Дослідження здійснювалися у трьох навчальних корпусах університету протягом трьох місяців (вересень, жовтень, листопад). Для визначення вмісту аміаку застосовували методику з використанням реактиву Неслера; нітрити визначали за допомогою реактиву Грісса; сульфати – через реакцію з хлористим барієм; хлориди – титруванням розчином азотнокислого срібла з хроматом калію як індикатором. Вимірювання оптичної густини зразків виконували за допомогою спектрофотометра ULAB 102. У дослідженні вперше здійснено комплексну оцінку якості питної води у студентському містечку Західноукраїнського національного університету, зокрема аналіз варіативності основних фізико-хімічних показників у трьох навчальних корпусах протягом осіннього періоду. Встановлено зв’язок між підвищеними концентраціями хімічних сполук (аміак, нітрити, хлориди) та можливими сезонними чи локальними джерелами забруднення. Результати дослідження показали, що більшість хімічних показників (аміак, нітрити, сульфати, хлориди) у питній воді відповідають нормативним стандартам. Проте у деяких випадках зафіксовано підвищені концентрації аміаку (0,47 мг/л) та нітритів (0,434 мг/л) у корпусі 2, що свідчить про необхідність посиленого моніторингу. Найвищий рівень хлоридів (0,868 мг/л) також виявлено в корпусі 2, що може бути пов’язано з локальними джерелами забруднення. Загалом дослідження підтвердило важливість регулярного контролю водопостачання для мінімізації ризиків, пов’язаних із хімічним забрудненням питної води.
Посилання
Мокієнко А. В., Бабієнко В. В., Гущук І. В. Клімат, вода та інфекції: нові виклики для півдня України на тлі старих проблем. Public Health Journal, 2023. № 4. С. 41–49.
Alaburda J., Nishihara L. Presence of nitrogen compounds in well water. Revista de saude publica. 1998. 32. 2. 160–5 .
Heaton L., Henken K. Drinking-water standards. Lancet. 1970. 2. 7682. 1079. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(70)90305-3.
Hung D. V., Phuong V., Diu D., Trang N., Thoa N., Chinh D., Hung T., Linh C., Long V. N. Evaluation of Drinking Water Quality in Schools in a District Area in Hanoi, Vietnam. Environmental Health Insights. 2020. 14. https://doi.org/10.1177/1178630220959672.
Kurama H., Poetzschke J., Haseneder R. The application of membrane filtration for the removal of ammonium ions from potable water. Water research. 2002. Vol. 36. Is 11. Р. 2905–2909. https://doi.org/10.1016/S0043-1354(01)00531-0.
Merchán D., Otero N., Soler A., Causapé J. Main sources and processes affecting dissolved sulphates and nitrates in a small irrigated basin (Lerma Basin, Zaragoza, Spain). Isotopic characterization, Agriculture, Ecosystems & Environment, Vol. 195. 2014. P. 127–138. https://doi.org/10.1016/j.agee.2014.05.011.
Meride Y., Ayenew B. Drinking water quality assessment and its effects on residents health in Wondo genet campus, Ethiopia. Environmental Systems Research. 2016. 5. Р. 1–7. https://doi.org/10.1186/s40068-016-0053-6.
Nyantakyi J. A., Sarpong L., Mensah R. B., Wiafe S. Surface water quality assessment and probable health threats of metal exposure in the Tano South Municipality, Ahafo, Ghana. Scientific African. Vol. 26. 2024. e02437. https://doi.org/10.1016/j.sciaf.2024.e02437.
Poursaeid M. Comprehensive water quality indicators modeling by environmental protection view using multi optimized weighted ensemble machine learnings. Process Safety and Environmental Protection. Vol. 193. 2025. P. 696–709, https://doi.org/10.1016/j.psep.2024.11.042.
Salari A, Khanzadi S, Rezaei Z. Nitrate and Nitrite Concentration in the Drinking Water of Some Universities in Iran. J Nutrition Fasting Health. 2020. 8(3). Р. 141–144. DOI: 10.22038/jnfh.2019. 42454.1212.
Sarwa, S., Thakur, P., Choubey, S. (2018). Аssessment of water quality parameters: a review. International Education and Research Journal. Vol. 4. Is.11. Р. 11–15.
Tahraoui H., Toumi S., Boudoukhani M., Touzout N., Sid A., Amrane A., Belhadj A., Hadjadj M., Laichi Y., Aboumustapha M., Kebir M., Bouguettoucha A., Chebli, D., Assadi, A., & Zhang, J. Evaluating the Effectiveness of Coagulation–Flocculation Treatment Using Aluminum Sulfate on a Polluted Surface Water Source: A Year-Long Study. Water. 2024. 16. 400. https://doi.org/10.3390/w16030400.
Yousfi, I., Salem, H., Aouadi, D., Abidi, S. Effect of sodium chloride, sodium sulfate or sodium nitrite in drinking water on intake, digestion, growth rate, carcass traits and meat quality of Barbarine lamb. Small Ruminant Research. 2016. 143. Р. 43–52. https://doi.org/10.1016/j.smallrumres.2016.08.013.
Zhang Y., Love N., Edwards M. Nitrification in Drinking Water Systems. Critical Reviews in Environmental Science and Technology. 2009. 39. Р. 153–208. https://doi.org/10.1080/10643380701631739.
Zhao Y., Wang Ch., Cao X., Song Sh., Wei P., Zhu G. Integrated environmental assessment of a diversion-projecttype urban water source considering the risks of novel and legacy contaminants. Science of The Total Environment, Vol. 951. 2024. 175380. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2024.175380.
