ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КВІТКОВИХ ТРАВ’ЯНИСТИХ РОСЛИН ДЛЯ ОЗЕЛЕНЕННЯ ДИТЯЧИХ МАЙДАНЧИКІВ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-9Ключові слова:
озеленення, зелені насадження, пилофільтрувальна функція, дитячі майданчикиАнотація
Хаотичне розміщення дитячих ігрових майданчиків призвело до того, що значна їх кількість не відповідає нормам. Ускладнює ситуацію той факт, що майданчики перебувають на балансі різних установ. Особливо гостро постала проблема озеленення їх території, адже наразі відсутній єдиний документ, що регламентує вимоги до озеленення дитячих ігрових майданчиків, та відсутній перелік рослин, які рекомендовано використо- вувати для створення захисних смуг зелених насаджень. Мета статті – оцінити ефективність використання квіткових трав’янистих рослин для створення захисних смуг зелених насаджень на дитячих ігрових майданчи- ках великих міст України. Вперше проведено дослідження ефективності використання високорослих квіткових трав’янистих рослин та ліан для озеленення територій дитячих майданчиків, що підтверджує наукову новизну роботи. У статті проаналізовано переваги та недоліки використання високорослих квіткових трав’янистих рослин і ліан для озеленення дитячих майданчиків урбанізованих територій та наведено результати досліджен- ня пилофільтрувальної функції таких рослин. Методологія базується на результатах фундаментальних дослі- джень ефективності захисних смуг зелених насаджень. За допомогою промірів та нанесення контурів на мілі- метровий папір були визначені площі листових пластин квіткових рослин. У подальшому на експериментальній ділянці було визначено кількість пилу, осадженого на листі рослин. Застосовуючи метод «пилової бурі», було про- ведено оцінку здатності листя зелених насаджень утримувати пил. За результатами досліджень можна дійти висновку, що деякі види рослин здатні утримати до 1,1 мг пилу на см2, такий результат збігається з ефектив- ністю деяких видів дерев і чагарників, які використовують для створення смуг зелених насаджень. Результати дослідження були впроваджені на контрольній ділянці – території дитячого майданчика у м. Харків, що підтвер- джує практичну значущість цієї роботи. Таким чином, дослідження зазначеної теми допоможе удосконалити сферу озеленення та благоустрою прибудинкових територій. Окреслена тема може зацікавити спеціалістів галузі охорони навколишнього середовища, урбаністики та містобудування.
Посилання
Кубата Н.П., Айзенбарт М.М. Гра як засіб формування соціальної компетенції у дітей старшого дошкільного віку. Молодий вчений. 2018. № 5. С. 53–57.
Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка. Вопросы психологии. 1966. № 6. С. 62–68.
Стаєнна О.О. Ігрова діяльність дошкільників: сучасний формат. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 10. С. 38–42.
Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки : Наказ України / Міністерство охорони здоров’я України. 2009. № 653.
Державні будівельні норми Б.2.2-5:2011. Благоустрій територій. Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій. Київ : Мінрегіон, 2012. 61 с.
Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів : Наказ України / Міністерство охорони здоров’я України. 2018. № 952.
Cтаднік В.Ю. Оцінка факторів екологічної безпеки дитячих майданчиків методом рангової кореляції. Інтегровані технології та енергозбереження. 2021. № 2. С. 49–57.
Cтаднік В.Ю. Оцінка якості озеленення дитячих майданчиків в умовах урбанізованого середовища. Інноваційні технології в архітектурі і дизайні : матеріали V міжнар. наук.-практ. конф., 20–21 травня 2021 р. Харків : ХНУБА, 2021. С. 474–475.
Семенюк О.М. Особливості впливу кольору на дітей дошкільного віку. Дошкільна освіта у сучасному соціокультурному просторі : зб. наук. праць / за ред. О.А. Гнізділової. Полтава : ФОП Цьома, 2019. Вип. 3. С. 174–177.
Про затвердження cанітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти : Наказ України / Міністерство охорони здоров’я України. 2020. № 2205.
Жумадилова А.Ж. Пылеудерживающая способность древесных и кустарниковых растений. Новости науки Казахстана. 2014. № 2. С. 38–48.