МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДООХОРОННОГО ІНСПЕКТУВАННЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПРИРОДНИХ ЛАНДШАФТІВ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Автор(и)

  • Владислав ПАРАХНЕНКО Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини https://orcid.org/0000-0002-4312-6194
  • Віталій ГОНЧАРУК Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини https://orcid.org/0000-0002-3977-3612

Ключові слова:

державне природоохоронне інспектування, екологічна безпека, захист довкілля, ландшафтна екологія, державне управління, екологічний моніторинг, сталий розвиток, екологічна політика, охорона природи

Анотація

У статті досліджуються сучасні механізми державного природоохоронного інспектування як важливого інструменту забезпечення захисту природних ландшафтів та підтримання екологічної безпеки в Україні. Підкреслено, що екологічні загрози, зумовлені інтенсивною господарською діяльністю, урбанізацією, воєнними діями та наслідками глобальних кліматичних змін, зумовлюють потребу у вдосконаленні системи контролю за дотриманням природоохоронного законодавства. Розкрито сутність державного природоохоронного інспектування як інституційно-правового механізму, що поєднує правові, адміністративні, організаційні та екологічні інструменти впливу на суб’єктів господарювання й органи місцевого самоврядування. Звертається увага на роль Державної екологічної інспекції України у запобіганні порушенням у сфері охорони довкілля, своєчасному виявленні негативних екологічних процесів, а також у контролі за станом земельних, водних, лісових і заповідних ресурсів. Проаналізовано сучасні проблеми ефективності інспектування, серед яких: недостатність фінансування та технічного забезпечення, кадрові труднощі, фрагментарність законодавства, а також недосконалість механізмів взаємодії з іншими органами державної влади. Окремо наголошено на необхідності впровадження європейських стандартів екологічного контролю та моніторингу, цифровізації процесів перевірки й автоматизації збору екологічних даних.Особлива увага приділяється питанню збереження та відновлення природних ландшафтів як базової складової національної екологічної політики. Визначено, що природоохоронне інспектування має виконувати не лише каральну функцію, але й превентивну та просвітницьку, формуючи у суспільства та суб’єктів господарювання усвідомлене ставлення до збереження довкілля. Показано, що вдосконалення інспекційної діяльності сприятиме підвищенню рівня екологічної безпеки, раціональному використанню природних ресурсів та формуванню екологічно відповідальної моделі державного управління.Таким чином, державне природоохоронне інспектування розглядається як комплексний механізм, здатний забезпечити інтеграцію інтересів держави, суспільства та бізнесу у сфері охорони довкілля. Подальший розвиток цієї системи передбачає зміцнення правової бази, впровадження інноваційних підходів до екологічного моніторингу, а також активізацію міжнародного співробітництва для наближення України до європейських екологічних стандартів.

Посилання

Андрейцев В. І. Правові засади державного контролю у сфері охорони довкілля. Право України. 2016. № 9. С. 45–52.

Бондаренко С. В., Шевченко О. А. Сучасні механізми державного управління у сфері екологічної безпеки. Екологічні науки. 2020. № 2(31). С. 33–40.

Василенко В. А. Екологічна безпека як пріоритет державної екологічної політики України. Науковий вісник публічного та приватного права. 2018. Вип. 3. С. 122–129.

Гетьман А. П. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища: сучасний стан та перспективи. Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. 2015. № 2. С. 77–83.

Гончарук В. В., Парахненко В. Г., Юровчик В. Г., Сопов Д. С., Сопова Н. В. Управління екологічною безпекою України: виклики сьогодення та наслідки антропогенних змін ландшафтів. Екологічні науки. 2025. № 1(58). С. 44–48.

Дутка Г. В. Адміністративно-правові засади діяльності Державної екологічної інспекції України. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 6. С. 211–215.

Каракаш І. І. Проблеми правового забезпечення екологічної безпеки України в умовах глобалізації. Часопис Київського університету права. 2017. № 1. С. 112–117.

Лазарєв М. І. Природоохоронне інспектування як елемент державного екологічного контролю. Екологічна безпека та природокористування. 2020. № 2(34). С. 55–62.

Парахненко В. Г. Гончарук В. В. Методологія та організація екологічних досліджень у системі ландшафтної екології та радіоекологічного моніторингу територій, забруднених радіонуклідами. Environmental Problems «Екологічні проблеми». Львів. 2025. Т. 10. № 2. С. 119–126.

Парахненко В. Г., Кисельов Ю. О., Рудий Р. М. Вплив інвазійних рослин на точність геодезичних вимірювань. Наука і техніка сьогодні: (Серія «Педагогіка», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Фізико-математичні науки», Серія «Техніка»). 2024. Вип. 9(37). С. 742–753.

Ситник Г. П. Державна політика у сфері національної безпеки та охорони довкілля: взаємозв’язок та перспективи. Стратегічна панорама. 2018. № 1. С. 89–96.

Шемшученко Ю. С., Костицький В. В. Екологічне право і державне управління охороною навколишнього природного середовища. Вісник Академії правових наук України. 2013. № 4. С. 25–33.

Яковлєв В. А. Інституційні засади державного екологічного контролю в Україні. Екологічне право України: теорія і практика. 2021. № 1. С. 140–147.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-26

Як цитувати

ПАРАХНЕНКО, В., & ГОНЧАРУК, В. (2025). МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДООХОРОННОГО ІНСПЕКТУВАННЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПРИРОДНИХ ЛАНДШАФТІВ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ. Проблеми хімії та сталого розвитку, (3), 36–40. вилучено із http://journals.vnu.volyn.ua/index.php/chemistry/article/view/3023