СПІЛКУВАННЯ ЯК ПРОЦЕС МІЖОСОБИСТІСНОГО РОЗУМІННЯ У СОЦІАЛЬНІЙ ВЗАЄМОДІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/humanitas/2023.3.17Ключові слова:
спілкування, розуміння, соціальна взаємодія, ідентифікація, емпатія, рефлексія, каузальна атрибуція, установка, стереотипізація.Анотація
Феномен спілкування досліджується не лише у руслі теорії стосунків як особлива діяльність на певному етапі онтогенезу, а й як процес сприйняття й розуміння людьми одне одного у соціальній взаємодії. Поняття «розуміння» виражає здатність людини пізнати суттєве, істотне в іншій людині, розкрити його у зв’язках і взаєминах з іншими особистостями. З’ясовано, що загальним механізмом розуміння особистості іншої людини є ідентифікація. У соціальній перцепції вона трактується як ототожнення індивідом своєї особистості з особистістю іншого індивіда. Ідентифікація тісно пов’язана з емпатією – здібністю перейматися емоційними станами іншої людини через співпереживання. Процес міжособистісного розуміння забезпечується завдяки дії рефлексії. Здатність до рефлексії формується в суб’єкта міжособистісного розуміння поступово і розвинена в різних людей неоднаково. Дія рефлексії розгортається на кількох рівнях. На правильність розуміння партнера зі спілкування суттєво впливає установка – попередньо сформована готовність сприймати іншого під певним кутом зору. З установкою пов’язано і явище стереотипізації – привнесення в образ партнера рис, якими наділяють представників певної професійної чи національної групи. Процес міжособистісного розуміння забезпечується завдяки дії каузальної атрибуції – причинного пояснення вчинків партнера спілкування шляхом «приписування» йому почуттів, намірів і мотивів поведінки. Міжособистісне розуміння тісно пов’язано з емоційною сферою. Почуття, співчуття та співпереживання допомагають адекватному розумінню інших людей. Встановлено, що у кожній комунікативній ситуації механізми розуміння і результати його різняться за суттю і рівнями. Виокремлюють дві стадії міжособистісного розуміння – конкретно-чуттєву та абстрактно-логічну. У комунікативному акті необхідно розрізняти, принаймні, три види розуміння: правильне, адекватне і абсолютно адекватне. Соціальна взаємодія в педагогічному процесі характеризується як своєрідне співвідношення обміну між суб’єктами інформацією, діями, емоційними впливами і встановлення на цій основі взаєморозуміння.
Посилання
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : підручник. Київ : Академія, 2004. 342 с.
Білецька О. Проблема довіри та емпатії в контексті міжособистісних стосунків у період ранньої юності. Психологія: реальність і перспективи: зб. наук. пр. РДГУ. 2021. № 17. С. 31-37.
Гарькавець С. О., Волченко Л. П. Спілкування в педагогічному процесі : навч. посіб. Житомир : ТОВ «Видавничий дім “Бук-Друк”», 2021. 100 с.
Даценко О. А. Основи соціальної психології : навч.-метод. посіб. Кривий Ріг, 2018. 143 с.
Енциклопедія для фахівців соціальної сфери. Вид. 2-ге / за ред. проф. І. Д. Звєрєвої. Київ, Сімферополь : Універсум, 2013. 536 с.
Кутішенко В. П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій) : навч. посіб. 2-ге вид. К. : Центр учбової літератури, 2010. 128 с.
Ничкало Н., Говорун Т. Психологія для всіх і для кожного. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2009. № 6. С. 197-202.
Орбан-Лембрик Л. Е. Психологічні засади спілкування : монографія / Орбан-Лембрик Л. Е., Подгурецький Ю. І. Івано-Франківськ : «Нова зоря», 2008. 416 с.
Філоненко М. М. Психологія спілкування : підручник. К.: Центр учбової літератури, 2008. 224 с.
Хом’як А. Розуміння як головна ознака комунікативного акту. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Педагогічні науки. 2014. № 8 (285). С. 58-63.
Lane, Shelley D. Interpersonal Communication : Competence and Contexts. Allyn & Bacon, 2010. 364 p.
McLean, Scott. The Basics of Interpersonal Communication. Pearson / A and B, 2005. 252 p.