ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАКТИКА КОМПЕТЕНТНІСНОЇ МОДЕЛІ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/humanitas/2024.4.16Ключові слова:
компетентність, компетентнісна модель, ключові компетентності, предметні компетентності, загальна компетентність, компетентнісна освіта, соціальне середовищеАнотація
Буремна сучасність та її надскладні завдання визначають нову парадигму розвитку освіти та стимулюють до активних дій. Глобалізація, цифрові технології посилюють суперництво за якість роботи, прискорюючи міжкультурну комунікацію. У таких умовах наявність незмінного набору знань, умінь і навичок не є прийнятною. Виникає нагальна потреба безперервного поповнення професійного та особистого ресурсів і здатності результативно відповідати на запити сьогодення. Це робить компетентнісну модель пріоритетною в освітній практиці, аби створити суспільству міцне підґрунтя для життя і праці в соціальному середовищі. Натепер не викликає сумніву той факт, що розвиток освітнього змісту спрямовується на компетентнісний підхід. В Україні ведеться активний науково-дослідницький пошук з метою впровадження моделі освіти, яка б відповідала національним потребам і була орієнтована на компетентності. Це зумовлює актуальність досвіду інших країн, де вже здійснюється як теоретичне осмислення компетентнісної освіти, так і її практична реалізація. У статті розглядається суть компетентнісної моделі та розвиток системи ключових компетентностей у європейській освіті. Українські та закордонні науковці висувають різні теорії та практики для вирішення цієї проблеми. У підсумку, компетентнісний підхід в освіті пов’язують із формуванням здатності людини до досягнення її життєвих цілей та виконання певного комплексу дій. Це вимагає перенесення уваги з освітнього процесу на його результати, трансформації освітньої моделі з орієнтованої на «всіх» в «особистісно спрямовану». Особливо важливо якнайшвидше визначити ті сфери діяльності, в яких людина може досягти найвищого рівня компетентності. Концепція якості освіти, заснована на ключових компетентностях, активно впроваджується у країнах ЄС. Тож аналіз європейського досвіду має особливе значення для пошуку найбільш відповідної моделі компетентнісної освіти для національної системи.
Посилання
Клепко С. Ф. Філософія освіти в європейському контексті. Полтава : ПОІППО, 2006. 326 с.
Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: б-ка з освітньої політики / за ред. О. В. Овчарук. К. : «К.І.С.», 2004. 112 с.
Компетентнісний підхід в освіті: теоретичні засади і практика реалізації : матеріали методол. семінару 3 квіт. 2014 р., м. Київ : [у 2 ч.]. Ч. 1. К. : Ін-т обдарованої дитини НАПН України, 2014. 370 с.
Лавриченко Н. М. Педагогічні соціалізації: європейські обриси. К. : ВІРА ІНСАЙТ, 2000. 444 с.
Локшина О. І. Зміст шкільної освіти в країнах Європейського Союзу: теорія і практика (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.) : монографія. К. : Богданова А. М., 2009. 404 с.
Луговий В. І. Європейська концепція компетентнісного підходу у вищій школі та проблеми її реалізації в Україні. Педагогіка і психологія. 2010. № 2. С. 13–25.
Пометун О. І. Теорія та практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: б-ка з освітньої політики / за ред. О. В. Овчарук. К. : «К.І.С.», 2004. С. 16–25.
Родигіна І. В. Інноваційний потенціал компетентнісного підходу в освіті. Молодий вчений. 2017. № 5. С. 423–426. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2017_5_98
Хом’як А., Галацин К. Комунікативна культура майбутнього фахівця : монографія. Луцьк : Вежа-Друк, 2019. 132 с.
European Union. Schools for the 21st Century. Commission Staff Working Paper (CSWP). 11.07.01. SEC (2007) 1009. Brussels : Commission of the European Communities, 2007. 12 p.
Hager P. Is there a cogent philosophical argument against competency standards? Philosophy of Education: Major Themes in the Analytic Tradition. Volume 4. Ed. by Paul H. Hirst and Patricia White. Florence, KY, USA : Routledge, 1998. P. 399–415.
Key Competencies. A Developing Сoncept in General Compulsory Education. Eurydice. The Information Network on Education in Europe. Survey 5. 2002. 183 p.
Organisation for Еconomic Co-operation and Development (OECD). Definition and selection of competences (DESECO): theoretical and conceptual foundations. Strategy Paper. 2002. 27 p.
Sanches, Aurelio V., Ruiz, Manuel P. (Eds.) Competence-Based Learning. University of Duesto. 2008. 335 p.
Spector J. Michael-de la Teja, Ileana. Competence, Competencies and Certification. Competencies for Online Teaching. ERIC Digest. ERIC Clearinghouse on Information & Technology, Syracuse University. 2001. P. 1–3.
Ruchen, Dominique S. Key Competencies for a Successful Life and a Well- Functioning Society. Hogrefe & Huber Publishers, Germany. 2003. 206 p.
Vitello S., Greatorex J., Shaw S. What is competence? A shared interpretation of competence to support teaching, learning and assessment. Cambridge University Press & Assessment. 2021. 22 p.
