ПРОФІЛАКТИКА БУЛІНГУ В ПІДЛІТКОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ: СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.32782/humanitas/2024.1.3Ключові слова:
агресія, насильство, підлітки, булінг, соціально-педагогічна профілактика булінгу.Анотація
Наші наукові розвідки зумовлені невтішними статистичними даними, які вказують на зростання кількості неповнолітніх осіб, схильних до правопорушень, асоціальних дій, булінгу зокрема. Стаття містить напрацювання плеяди вітчизняних та зарубіжних науковців, де надано трактування булінгу як насильницьких дій, що скоюються однією особою стосовно іншої. Опираючись на науковий доробок, ми висвітлили певні підходи щодо вивчення досліджуваного явища: диспозиційний, темпоральний, контекстуальний. Розкрито зміст таких видів булінгу, як наклеп, флеймінг, нападки, обман, хепіслепінг, кіберпереслідування. Аналіз наукової літератури щодо окресленого явища дозволив нам розкрити напрацювання низки європейських країн, виявити прогалини та успіх в боротьбі з булінгом на території України. У статті здійснено наголос на підлітковій агресії як передумові насильства щодо однолітків, акцентовано увагу на необхідності профілактичної роботи. Ми окреслили головні принципи такої діяльності, дотримання яких забезпечуватиме високу ефективність. Зауважено на тренінговій роботі, що сприяє синтезу навчальних та психокорекційних методів. Зображено головні правила профілактичної роботи в освітньому середовищі щодо булінгу. В дослідженні висвітлено мету та зміст первинної, вторинної та третинної профілактик булінгу у підлітковому середовищі. Усі вони покликані оптимізувати превентивну функцію виховання; виявити потенційних жертв та булерів задля подальшої інтенсивної роботи через посередництво індивідуальних та групових профілактичних програм. Надано рекомендації педагогам щодо превенції булінгу, які полягають у систематичному проведенні занять зі створення безпечного класного простору, навчанні дітей толерантності та повазі до ближнього. Педагогам рекомендовано підвищувати власний компетентнісний рівень шляхом участі у тренінгах та програмах; інтенсифікувати інформаційно-просвітницьку роботу з батьками щодо проявів булінгу та шляхів його локалізації.
Посилання
Васильєва Н., Бондар К. Як захистити учнів від небезпеки? Кінолекторій профілактики правопорушень. Школа. 2018. № 6. С. 42–52.
Єфремова Г. Причини та наслідки шкільного булінгу. Педагогічна майстерня. 2018. № 1. С. 37–42.
Конвенція ООН «Про права дитини» від 20.11.1989. Ратифікована постановою ВР України 27.02.1991. URL: https://ips.ligazakon.net/document/MU89K01U?an=456428 (дата звернення: 15.01.2024).
Лесько Н. В. Адміністративно-правове забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері захисту дітей від насильства та інших протиправних дій: дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.07. Львів : НУ «Львівська політехніка», 2019. 489 с.
Москаленко В. В. Соціалізація особистості: монографія. К.: Фенікс, 2013. 540 с.
Плутницька К. Підходи до розуміння булінгу як форми шкільного насильства. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Серія «Юриспруденція». 2017. № 2. Т. 2. С. 78–80.
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькування): Закон України від 18.12.2018. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19#Text (дата звернення: 10.01.2024).
Цюман Т. П., Бойчук Н. І. Кодекс безпечного освітнього середовища : метод. посіб. / за заг. ред. Цюман Т. П. 2018. С. 22.
Kowalski Robin M., Limber Susan P., Agatston Patricia W. Cyber bulling: bulling in the digital age. Oxford: Blackwell Publishing Ltd, 2008. P. 218.
Olweus D. Bullying at school: what we know and what we can do. Cambridge, MA: Blackwell. 1993. P. 215.