ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ ІНКЛЮЗИВНОСТІ СУСПІЛЬСТВА: УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Анотація

У статті обґрунтовано важливість і необхідність розробки і впровадження в сучасних умовах концепції формування інклюзивності суспільства, що зумовлюється не тільки зростанням чисельності людей з інвалідністю, але й прагненням міжнародної спільноти забезпечити їм гідні умови життєдіяльності і самореалізації через створення оптимально сприятливих умов соціальної інклюзії в систему суспільних відносин. Проаналізовано історичний контекст формування концепції інклюзивності суспільства від ідеї архітектурної доступності і безбар’єрності простору до сучасного її трактування у контексті інклюзивного урядування, інклюзивної інфраструктури (архітектурної доступності будівель, безбар’єрності простору і універсальності дизайну), інклюзивної економіки, інклюзивної освіти, інклюзивної медицини й інклюзивної культури. Розкрито концептуальні підходи зарубіжних країн до формування соціальної інклюзивності соціуму та способи її реалізації. Охарактеризовано надбання України щодо формування інклюзивності суспільства та доцільність і необхідність творчого використання прогресивних ідей і практик зарубіжного досвіду. Мета статті полягає в аналізі зарубіжного досвіду формування інклюзивності суспільства з метою запозичення прогресивних ідей задля їх реалізації в Україні. У процесі дослідження застосовано методи аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення інформації на українських і зарубіжних веб-сайтах, а також дослідження публікацій в електронній базі даних Google Scholar. Здійснено аналіз змісту наукових дефініцій: інклюзивність суспільства, соціальна інклюзія, концептуальні засади та практики побудови інклюзивного суспільства, способи їх реалізації.