СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА РОБОТА З ЛЮДЬМИ ПОХИЛОГО ВІКУ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.32782/humanitas/2021.4.7Ключові слова:
пандемія COVID-19, карантинні умови, соціальний працівник, соціально-психологічна робота, люди похилого вікуАнотація
У статті з’ясовуються проблеми пандемії COVID-19, з якою зіштовхнулося людство і яка кардинально змінила життя всього населення Землі, особливо людей похилого віку. Метою статті є теоретичне вивчення та емпіричне дослідження сутності соціальної роботи, психологічних особливостей людей похилого віку, визначення особливостей соціальної роботи з людьми похилого віку в умовах пандемії COVID-19. Для досягнення поставленої мети дослідження використано комплекс методів, як-от: аналіз соціально-педагогічної та психолого-педагогічної літератури, порівняння наукових джерел, які стали основою для визначення ступеня наукової розробки проблеми, систематизація з метою визначення та уточнення основних понять дослідження та наявних наукових підходів до вирішення окресленої проблеми, узагальнення для формулю- вання підсумкових положень та висновків. Наукова новизна полягає в тому, що уточнено зміст поняття «соціальна робота» як специфічного виду про- фесійної діяльності, спрямованого на підтримку та надання кваліфікованої допомоги людям похилого віку; про- аналізовано зміст та ключові форми соціальної роботи в Україні з людьми похилого віку в умовах карантину, які потрапили до групи ризику; обґрунтовано фундаментальні принципи надання ефективної соціально-психологіч- ної допомоги; визначено основні труднощі, з якими зіштовхуються люди похилого віку в умовах карантину; роз- роблено рекомендації для соціальних працівників, які співпрацюють із людьми похилого віку в умовах карантину. На основі теоретичного вивчення та емпіричного дослідження сутності соціальної роботи, психологічних особливостей людей похилого віку можна зробити висновок, що в роботі з людьми похилого віку, які перебувають у зоні ризику та в кризовій ситуації, необхідно застосовувати індивідуальний підхід не тільки в глибокому вивчен- ні особистих і професійно-ділових якостей, а й у виявленні їхніх інтересів та потреб.
Посилання
Бєлєвцова Я.С. Механізм підвищення якості соціальних послуг на рівні місцевих органів влади : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр.: 25.00.02. Харків, 2011. 20 с.
Демографічна криза в Україні : її причини та наслідки / за ред. С.І. Пирожкова. Київ : ІВЦ Держкомстат України, 2016. 231 с.
Довідник для людей літнього віку / В. П. Рубцов, С. В. Фіалко.; за заг. ред. В.В. Чайковської, Л.А. Стаднюка. Тернопіль : Тернограф, 2010. 256 с.
Ермак Н.А. Педагогическая поддержка качества жизни пожилых людей: монография / за ред. Н.А. Ермака. Ростов н/Д. : ИПО ПИ ЮФУ, 2008. 232 с.
Краснова О.В. Социальная психология старости. Москва : Академия, 2002. 228 с.
Курило І.О. Демографічні процеси та трансформація вікової структури населення України у контексті суспільної модернізації. Київ : ІДСД ім. Птухи НАНУ, 2015. 126 с.
Ліфарєва Н.В. Старість як соціальна проблема. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. 2012. № 4 (239). Ч. 1. С. 16–26.
Лукашевич М.П., Семигіна Т.В. Соціальна робота: підручник. Київ, 2009. 367 с.
Робак В.Є. Проблематика старіння в інтердисциплінарному контексті : понятійно-термінологічний апарат. Вісник Черкаського університету. Серія «Педагогічні науки». 2011. Вип. 203. Ч. 3. С. 90–98.
Стешенко В. Старіння населення України: стан, етнічні особливості, перспективи. Демографічні дослідження. / За ред. В. Стешенко, С. Піскунова, В. Піскунова. Київ, 2016. Вип 20. С. 125–146.