СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУБ'ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/humanitas/2023.6.5Ключові слова:
суб'єктивне благополуччя, особа з інвалідністю, умови воєнного стану, соціально-психологічна роботаАнотація
У статті з’ясовуються проблематика суб'єктивного благополуччя осіб з інвалідністю, в умовах воєнного стану, шо набуває особливої актуальності та нині привертає увагу сучасних українських і зарубіжних учених. Метою статті є теоретико-практичний аналіз та характеристика соціально-психологічних особливостей суб'єктивного благополуччя осіб з інвалідністю в умовах воєнного стану. Для досягнення поставленої мети дослідження використано комплекс методів: аналіз соціально-педагогічної та психолого-педагогічної літератури, порівняння наукових джерел, які стали основою для визначення ступеня наукової розробки проблеми, систематизація з метою визначення та уточнення основних понять дослідження та наявних наукових підходів до вирішення означеної проблеми, здійснено узагальнення, структурування основних підходів до розуміння сутності, структури й особливостей суб'єктивного благополуччя. Представлено основні результати емпіричного дослідження соціально-психологічних особливостей суб'єктивного благополуччя, з'ясовано рівень суб'єктивного благополуччя, вивчено оцінку якості життя осіб з інвалідністю, а також з'ясовано індивідуальні потреби, критерії, задоволення яких в умовах воєнного часу дозволяє особам з інвалідністю почуватися комфортно, підтримувати достатню продуктивність життя. Визначено, що в умовах воєнного стану рівень оцінювання особами з інвалідністю суб'єктивного благополуччя вищий у випадку, коли задоволені повною мірою базові потреби; нематеріальні цінності й потреби. На основі теоретичного вивчення та емпіричного дослідження обґрунтовано зміст і структуру соціально-психологічної роботи з суб'єктивним благополуччям осіб з інвалідністю в умовах воєнного стану. Складовими такої соціально-психологічної роботи визначено профілактику, просвітництво, соціально-психологічне консультування, психокорекцію й психотерапію, а також проведення спеціальної тренінгової роботи.
Посилання
Данильченко Т.В. Місце поняття «особистісне благополуччя» в системі категорій позитивної психології. Науковий вісник Сіверщини. Серія: Освіта. Соціальні та поведінкові науки. 2020. № 2(5). С. 52–69.
Еколого-психологічні детермінанти суб'єктивного благополуччя особистості: монографія за ред. Ю.М. Швалба. Київ – Львів: Видавець Вікторія Кундельська. 2021. 234 с.
Іваннікова Г.В. Перспективи дослідження психологічного благополуччя молоді із інвалідністю. Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі у світлі реалізації Конвенції ООН про права інвалідів: тези доп., XIV міжнар. наук.-практ. конф. 19-20 лист., 2014 р., Київ, 2014. С. 194–196.
Кушмирук Є.С. Параметри психологічного благополуччя студентів. Науковий вісних Херсонського державного університету, 2017. 2, С. 36–40.
Отич Д., Чабан І. Психологічні особливості суб'єктивного благополуччя осіб дорослого віку. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 2022. №1 8(63). С. 32–42.
Титаренко Т.М. Посттравматичне життєтворення: способи досягнення психологічного благополуччя: монографія. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький. Імекс-ЛТД, 2020. 160 с.
Харитинський А. Теоретична модель суб'єктивного благополуччя особистості. Вісник Національного університету оборони України. 36. наукових праць. Київ: НУОУ. 2022. Вип. 6(70). С. 190–197.
