ПРОФІЛАКТИКА БУЛІНГУ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ УКРАЇНИ З УРАХУВАННЯМ ЗАКОНОДАВЧИХ ЗМІН

Анотація

У статті проаналізовано проблему профілактики булінгу в освітньому середовищі в контексті ключових законодавчих змін, запроваджених Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми», який набрав чинності 06.10.2024. Цей закон переорієнтовує підходи до протидії булінгу (цькуванню), інтегруючи його в ширшу категорію насильства та жорстокого поводження з дітьми, та встановлює комплексні механізми запобігання й реагування в закладах освіти та інших установах, де перебувають діти. Підкреслено, що оновлення нормативно-правової бази, зокрема уточнене визначення булінгу як психологічного, фізичного, економічного чи сексуального насильства (включаючи дії або бездіяльність із застосуванням засобів електронних комунікацій), яке систематично вчиняється учасниками одного колективу та порушує права, свободи чи законні інтереси потерпілої особи, актуалізує необхідність перегляду змісту, форм і механізмів профілактичної роботи з дітьми та молоддю. Закон посилює відповідальність керівників закладів освіти за створення безпечного середовища, вільного від насильства, дискримінації та приниження гідності, а також зобов’язує розробляти та затверджувати в кожному закладі Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми на основі Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядку реагування на такі випадки, затверджених Кабінетом Міністрів України. Зазначено, що законодавчі новації сприяють розширенню розуміння булінгу як комплексного соціально-педагогічного феномену, який охоплює явні, латентні, психологічні та цифрові (кібер-) форми агресії в організованих дитячих колективах. Це набуває особливої актуальності в освітньому середовищі з його різноманітністю вікових груп, соціальних ролей та інтенсивністю офлайн- і онлайн-комунікацій. Акцентовано, що формальне виконання нормативних вимог без системного соціально-педагогічного супроводу, раннього виявлення ризиків, оцінки ситуації та впровадження корекційних програм (для осіб, які вчинили булінг, постраждали від нього чи стали свідками) не забезпечує ефективної профілактики та вимагає інтеграції правових, виховних, превентивних і реабілітаційних підходів. Метою статті є теоретичне обґрунтування профілактики булінгу в освітньому середовищі в контексті положень чинних нормативно-правових актів, а також визначення їхнього впливу на організацію та реалізацію профілактичної діяльності в закладах освіти. Окреслено основні виклики впровадження профілактики булінгу в умовах законодавчих змін, зокрема: недостатній рівень правової грамотності дітей, батьків, педагогів та інших працівників закладів освіти; ризик формалізації превентивних заходів; труднощі виявлення та доведення латентних і цифрових форм булінгу; обмеженість ресурсів для проведення профілактичних та корекційних програм; розбіжність між нормативними вимогами та реальними практиками освітнього процесу. Водночас визначено перспективні напрями посилення профілактичної роботи: інституціоналізація антибулінгових політик через обов’язкове затвердження внутрішніх положень на основі Типової програми; розвиток міждисциплінарної співпраці між освітою, соціальними службами, правоохоронними органами; впровадження систем раннього виявлення ризиків, анонімного реагування та оцінки ситуації; активне залучення органів учнівського самоврядування, батьківської громади; організація тренінгів, просвітницьких заходів і формування культури нульової толерантності до насильства та відповідального громадянства серед здобувачів освіти. Зроблено висновок, що профілактика булінгу в освітньому середовищі в умовах законодавчих трансформацій, запроваджених нормативно-правовими документами, повинна розглядатися як цілісний соціально-педагогічний процес, який органічно поєднує правове регулювання, системне виховний вплив, психологічну підтримку та реабілітацію, спрямований на утвердження цінностей безпеки, рівності, поваги до гідності, нульової толерантності до будь-яких проявів насильства та академічної доброчесності в закладах освіти.